Відмінності між версіями «Важок»
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
http://architecture_uk.academic.ru/610/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA | http://architecture_uk.academic.ru/610/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA | ||
| + | |||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0CAgQ_AUoAmoVChMIrqPSkLTjyAIVhBFyCh1eNQRF&biw=1517&bih=692&dpr=0.9#imgrc=9swGxK088FSsYM%3A | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0CAgQ_AUoAmoVChMIrqPSkLTjyAIVhBFyCh1eNQRF&biw=1517&bih=692&dpr=0.9#imgrc=XHYbYXwJlaCvvM%3A | ||
| + | |||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0CAgQ_AUoAmoVChMIrqPSkLTjyAIVhBFyCh1eNQRF&biw=1517&bih=692&dpr=0.9#imgrc=WyHYlVWl2v8N7M%3A | ||
| + | |||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0CAgQ_AUoAmoVChMIrqPSkLTjyAIVhBFyCh1eNQRF&biw=1517&bih=692&dpr=0.9#imgrc=0rpZkhKoFkiOyM%3A | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 21:31, 27 жовтня 2015
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Гирка, тягарець у ватерпасі; // Невеликиц тягар, що прив'язується до мотузка і т. ін. переважно при зануренні його в воду. Кабель розмотувався з котушки і занурювався в воду, його тягли на дно важки (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 93); * У порівняннях. І, як важок на батозі, жбурнули його [Айтакова] в річку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273).
Орфографічний словник української мови
Декоративна прикраса підвісної арки у вигляді перекинутої різьбленої кам'яної чи дерев'яної кулі, яка прикріплялася на прихованому в муруванні залізному стрижні (синонім — гирька). Ймовірно виникла під впливом мусульманського зодчества. Мала місце в оформленні вікон споруд ломбардської школи романських часів і Ренесансу в Італії, вживалась в пам'ятках українського бароко. В архітектурі Московії Г., вперше з'явившись у порталі Успенського собору, збудованого італійцем А. Фіораванте, незабаром, у XVI–XVII ст., отримала широке розповсюдження при оздобленні парадних ґанків, хоромів і палат Також використовувалась у виконаних в дусі псевдоросійського стилю громадських спорудах і житлових будинках в Російській імперії 2-ї пол. XIX ст.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://architecture_uk.academic.ru/610/%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D0%BA
