Відмінності між версіями «Адресувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
=Словник Грінченка і сучасність=
 
=Словник Грінченка і сучасність=
 
==Слова, що додав(ла)==
 
==Слова, що додав(ла)==
 +
  Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на ближні і дальні кордони Я адресую листи (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов). 2. (до кого, кому) перен. Спрямовувати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський).
 +
        Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чогось. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П.Панч). 2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресувалися головному інженерові (Ю.Шовкопляс).
  
 
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]
 
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Версія за 22:22, 26 жовтня 2015

Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.


Словник Грінченка і сучасність

Слова, що додав(ла)

 Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на ближні і дальні кордони Я адресую листи (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов). 2. (до кого, кому) перен. Спрямовувати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський). 
       Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чогось. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П.Панч). 2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресувалися головному інженерові (Ю.Шовкопляс).