Відмінності між версіями «Хоругва»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Завантаження: 1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 08:38, 17 жовтня 2015
Хоругва, -ви, ж. = Корогва. ЕЗ. V. 190.
Зміст
Сучасні словники
ХОРУГВА́ - и, жін., заст. 1)Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Іван Франко, XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву.. В хоругві буде з півста чоловік (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 347); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної у тварі (Олекса Стороженко, I, 1957, 257).
2)заст. Шматок червоної тканини, вивішуваний уранці після шлюбної ночі, якщо молода виявлялася незайманою. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака.
3) церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу. Ми увійшли в церковцю.. Двома рядками стоять корогви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою.
4)Підрозділ у польсько-литовській армії XVI — XVII ст. та в козацькому війську. Кілька кінних корогов.. раптом повернули знову через річку, до правого берега
5) заст. Прапор. — А корогву принесли? — Ось вона! Є! — обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв
6) іст. Військовий бойовий прапор. Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі. Хвала безсмертним Жовтим Водам, Огням козацьких хоругов!
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 131. Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81 Яків Качура, Вибр., 1953, 21) Нечуй-Левицький, II, 1956, 401 Олекса Стороженко, I, 1957, 360 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 295.
