Відмінності між версіями «Ранґ»
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gen_army_Kuzmuk.PNG|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 22:48, 5 квітня 2015
Ранґ, ґу, м. = Ранг.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАНГ, у, чол. 1. Спеціальне звання, чин. Пан Темницький — то був пенсіонований урядник невисокого рангу (Іван Франко, II, 1950, 291); В унтер-офіцера Шілінга завжди товариський тон в розмові з солдатами і зовсім немає тієї дурнуватої пихи, яка особливо властива офіцерам нижчого рангу (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 17); Військюрист першого рангу.. коротко доповів Гречку нові про мету свого приходу (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 210). 2. Категорія, розряд яких-небудь предметів, явищ, певних осіб і т. ін. Шпигун найвищого рангу, інтриган від Мекки до Ватікана — Франц фон Папен (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 23); Є різні ранги читачів, різні смаки, різні культурні рівні (Літературна Україна, 2.VIII 1968, 4).
Словник іншомовних слів
Ранг (нім. Rang - чин) - рівень у ієрархічно організованій системі.
Українсько-англійський словник
Ранг іменник
1 stage, point, level, grade, degree, arcdegree, academic degree. 2 valuation, rating, paygrade, military rating, military rank, evaluation. 3 social status, social station, social rank, rank and file, rank, membership. 4 state.
Eкономічна енциклопедія
РАНГ рос. ранг 1. Ступінь класифікації іпотечних застав. 2. Показник рівня значущості посадової особи. 3. Клас, розряд.
Ранг в алгебрі
Ранг матриці — порядок найбільших відмінних від нуля мінорів цієї матриці (такі мінори називаються базисними). Ранг системи векторів — найбільше число лінійно-незалежних векторів з цієї системи.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/ Словнення http://slovnenya.com/home/interface/Ukr Словник економічних термінів http://www.ekonomiks.net.ua/