|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | <gallery>
| + | '''Місце́вість, -вости, '''''ж. ''Мѣстность. Желех. |
| − | Img27.jpg|Опис1
| + | |
| − | Img7.jpg|Опис2
| + | |
| − | Yak-sklasti-plan-miscevosti.jpg|Опис3
| + | |
| − | </gallery>
| + | |
| − | '''Місце́вість, -вости, ''''' — частина території, що характеризується спільністю ознак (природних, історичних тощо). | + | |
| − | Місцевість — велика морфологічна частина географічного ландшафту, комплекс урочищ.
| + | |
| − | Місцевість — район, округ, край, урбанонім.
| + | |
| − | Місцевість — елемент обстановки, у якій ведуться воєнні дії.
| + | |
| − | Місце́вість (у фізичній географії) — найбільша морфологічна частина ландшафту, яка відповідає сукупності мезоформ одного генетичного типу рельєфу і вирізняється характерним сполученням урочищ.
| + | |
| − | | + | |
| − | Причини виокремлення цих природно-територіальних комплексів різноманітні, але найвиразніші місцевості формуються внаслідок контрастності мезоформ земної поверхні, які становлять певний генетичний тип рельєфу. Каленик Геренчук, який у 1954 році і ввів поняття місцевості як морфологічної частини ландшафту, наводить приклад ландшафту Пасмового Побужжя. Його рельєф складається із двох великих мезоформ — пасом та улоговин між ними. Хоча вони близького генезису та віку, однак їх різна морфологія зумовлює істотні відмінності між пасмами й улоговинами за гідрогеологічним режимом, четвертинними відкладами, ґрунтами та рослинністю. Таким чином, цей ландшафт складається з двох місцевостей, одна з яких відповідає пасмам, а друга — улоговинам між ними. Аналогічну ландшафтну територіальну структуру мають і багато інших височин, наприклад Тарханкутська в західній частині рівнинного Криму, де вапнякові пасма чергуються з улоговинами, у яких вапняки перекриті шаром глин і делювіальних суглинків. Хоча за генетичними показниками пасма й улоговини являють собою один тип рельєфу (структурно-денудаційний), за ландшафтознавчими ж показниками вони різні за складом урочищ і виділяються як окремі місцевості.
| + | |
| − | | + | |
| − | У межах височин, де пасом і улоговин немає, але добре розвинена мережа річкових долин, як окремі місцевості розглядають межиріччя, надзаплавні тераси, широкі заплави. Низовинним ландшафтам також властивий поділ на місцевості. У більшості випадків він зумовлений відмінностями у літогенній основі ландшафту (як на Поліссі), або істотними відмінностями в режимі ґрунтових вод і ступеня їх мінералізації (як у Причорноморській низовині). У горах місцевості виділяють як висотно-поясні утворення, через що й називають їх висотними місцевостями.
| + | |
| − | | + | |
| − | У якості місцевості у ландшафтознавстві розглядаються також складні системи однотипних урочищ, що злилися в процесі свого розвитку (наприклад, системи верхівкових болотних масивів у ландшафтах тайги), і частини ландшафту, що відрізняються одне від одного кількісним співвідношенням площ, зайнятих різнотипним урочищами (наприклад, боровими, болотними в тайзі тощо) при однорідному якісному складі останніх.
| + | |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка
| + | |
| − | і сучасність|підрозділ=Інститут Суспільства}}
| + | |
| | [[Категорія:Мі]] | | [[Категорія:Мі]] |
