Відмінності між версіями «Ворожка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | *http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=53327 | + | [[Словник|*http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=53327]] |
| − | *http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/148482/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0 | + | [[Академик|*http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/148482/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0]] |
| + | [[Український літопис|http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0]] | ||
Версія за 19:25, 20 грудня 2014
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. Ворожечка.
Сучасні словники
Ворожка ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).
Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228). воро́жка-іменник жіночого роду, істота (Орфографічний словник української мови)
Ілюстрації
«Циганка-ворожка» малюнок Тараса Шевченка, 1841
- ==Див. також==
