Відмінності між версіями «Дикція»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
Рядок 14: Рядок 14:
 
Однак, самі по собі дефекти вимови не так шкідливі, як небажаний ефект, що викликається викривленням звуків. Чітка дикція полегшує сприймання мови аудиторією, а неясна, розпливчата вимова заважає розумінню слів; погане вимовляння іноді просто обезсмислює фрази. Сильні перекручення звуків – різке “р”, свистяче “с”, шепеляве “ш” – відволікають увагу слухачів, примушують їх прислуховуватися до дефектів звучання, переривають хід думки.
 
Однак, самі по собі дефекти вимови не так шкідливі, як небажаний ефект, що викликається викривленням звуків. Чітка дикція полегшує сприймання мови аудиторією, а неясна, розпливчата вимова заважає розумінню слів; погане вимовляння іноді просто обезсмислює фрази. Сильні перекручення звуків – різке “р”, свистяче “с”, шепеляве “ш” – відволікають увагу слухачів, примушують їх прислуховуватися до дефектів звучання, переривають хід думки.
  
==Ілюстрації==
+
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
==Медіа==
+
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Версія за 16:40, 17 грудня 2014

Дикція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

чітке вимовляння звуків відповідно до фонетичних норм мови. Виразність дикції- важлива сторона майстерності актора, співака, промовця.

Чітка артикуляція звуків залежить від ступеня натренованості активних органів мовлення – губ, язика. Тому відпрацювання чіткої дикції завжди починається з м’язових тренувань – артикуляційної гімнастики.

Після вироблення чіткості дій активних органів мовлення з допомогою артикуляційної гімнастики необхідно перейти до формування правильних навиків вимовляння окремих голосних і приголосних звуків мови. Необхідно пам’ятати, що при вимові голосних треба звертати увагу на правильну позицію і фокусувати звук на кінчиках прикритих губ. Артикуляція голосних повинна бути чіткою, але не розмашистою – рухи невеликі по амплітуді, губи зібрані.

Відомі майстри художнього слова говорять, що дикція багато в чому визначає професійну відповідність артиста, а недоліки в дикції заважають, або й не дають можливості бути артистом. Ці вимоги справедливі й для оратора. При оволодінні азами красномовства недоліки в дикції ліквідуються. Адже дикція – це ступінь виразності у вимовлянні слів і складів, це манера вимови звуків, а манери, як відомо, можна і треба вдосконалювати.

Однак, самі по собі дефекти вимови не так шкідливі, як небажаний ефект, що викликається викривленням звуків. Чітка дикція полегшує сприймання мови аудиторією, а неясна, розпливчата вимова заважає розумінню слів; погане вимовляння іноді просто обезсмислює фрази. Сильні перекручення звуків – різке “р”, свистяче “с”, шепеляве “ш” – відволікають увагу слухачів, примушують їх прислуховуватися до дефектів звучання, переривають хід думки.


Див. також

[[1]] [[2]]

Джерела та література

[[3]] [[4]] [[5]] [[6]]

Зовнішні посилання