Відмінності між версіями «Шатро»
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
Над культовими будівлями шатро увінчувалися главками, маківками, над цивільними й військовими — вишками, флюгерами.[1] | Над культовими будівлями шатро увінчувалися главками, маківками, над цивільними й військовими — вишками, флюгерами.[1] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 16:17, 17 грудня 2014
Шатро́, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп’яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.
[1] ШАТРО шатёр; (перен. - о небе) купол
[2] ШАТЕР м. татарск. палатка, намет, ставка; большая холщевая палатка, разбиваемая и сымаемая по нужде. Цыгане в шатрах табором стали. Войлочный шатер киргизов, калмыков, кибитка, юрта. Генеральский шатер, подбитый сукном Толковый словарь Даля
- ШАТЕР: высокая пирамидальная четырехгранная или восьмигранная крыша ”колоколен, башен, церквей” Spec - ШАТЕР: большая палатка, крытая тканью, коврами Толковый словарь Ожегова
Шатер - . Разбить палатку. Лагерная палатка. 2. Легкая, маленькая постройка, прилавок под навесом для мелкой торговли на улице, базаре и т. п., киоск. 3. Вышка над магазином в торговых рядах (устар.). 4. Каменное небольшое строение для хранения вещей (обл.). 5. Название нек-рых учреждений (истор.). Пробирная палатка (учреждение, где определялась и накладывалась проба на золото и серебро). 1. Временное летнее помещение из ткани, шкуры, натянутой на остов; шатер. Разбить палатку. Лагерная палатка. 2. Легкая, маленькая постройка, прилавок под навесом для мелкой торговли на улице, базаре и т. п., киоск. 3. Вышка над магазином в торговых рядах (устар.). 4. Каменное небольшое строение для хранения вещей (обл.). 5. Название нек-рых учреждений (истор.). Пробирная палатка (учреждение, где определялась и накладывалась проба на золото и; Толковый словарь Ушакова
Шатер - . Разбить палатку. Лагерная палатка. 2. Легкая, маленькая постройка, прилавок под навесом для мелкой торговли на улице, базаре и т. п., киоск. 3. Вышка над магазином в торговых рядах (устар.). 4. Каменное небольшое строение для хранения вещей (обл.). 5. Название нек-рых учреждений (истор.). Пробирная палатка (учреждение, где определялась и накладывалась проба на золото и серебро). 1. Временное летнее помещение из ткани, шкуры, натянутой на остов; шатер. Разбить палатку. Лагерная палатка. 2. Легкая, маленькая постройка, прилавок под навесом для мелкой торговли на улице, базаре и т. п., киоск. 3. Вышка над магазином в торговых рядах (устар.). 4. Каменное небольшое строение для хранения вещей (обл.). 5. Название нек-рых учреждений (истор.). Пробирная палатка (учреждение, где определялась и накладывалась проба на золото и; Толковый словарь Ушакова
[3] ШАТРО́, а, сер.
1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Тарас Шевченко, II, 1963, 315); З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 68); * У порівняннях. Нарвавши квіточок, сіла вона під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Панас Мирний, I, 1954, 252); Мов шатра старовинні, Жовтіють копи в полі (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 71); // чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, розкинувши чепурно проти стемнілого неба нерухоме шатро сонного листя, стояло, як і попереду, самотнє (Борис Грінченко, II, 1963, 252); І.. плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом, — все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (Олесь Гончар, II, 1959, 266); Виноград на деревах створює розкішне зелене шатро (Вечірній Київ, 12.VII 1968, 4); // перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Під синім, зоряним шатром неба було тихо та тепло... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); Чудесне зоряне небо розкинуло своє шатро над Парижем (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 201); То літньої ночі було на Дніпрі... Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі І очі зоріли дівочі... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 104); Чотири пальми наді мною, Над ними зоряне шатро (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 131). ♦ Стояти (стати) шатрами (в шатрах) — розташовуватися десь для проживання в такому житлі. Розбійники вирубали там дерево та кущі й стали шатрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Понад гаєм, над водою, Стелються тумани; Стоять в шатрах над річкою Волохи-цигани (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 90).
2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня. Водонапірна башта складається з верхнього дерев'яного шатра і металевої основи на чотирьох стояках і фундаменту (Колгоспник України, 2, 1957, 39); // У старовинній архітектурі — покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних). Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик з шатром на ньому (Дерев'яне зодчество України, 1949, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 421.
[4] Шатро́ (синонім — намет) у архітектурі — перекриття у вигляді високої багатогранної піраміди над центричною у плані спорудою або її частиною.[1] Визначальним елементом такого даху є симетричність.
Муровані шатра виконувались нахиленими рядами каменя або напуском горизонтальних рядів цегли, дерев'яні — напуском вінців, які зменшувались у розмірах, або із застосуванням каркаса.[1]
Над культовими будівлями шатро увінчувалися главками, маківками, над цивільними й військовими — вишками, флюгерами.[1]
