Відмінності між версіями «Луг»

Версія за 14:09, 17 грудня 2014

Луг, -гу, м. 1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97. 2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17. 3) = Луговина. Вх. Зн. Ум. Луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Луг, біогеоценоз, рослинний компонент якого утворений переважно багаторічними мезофільними (пристосованими до умов середнього зволоження) травами, що ростуть протягом усього вегетаційного періоду (без річної перерви, характерного для степових рослин).

  Луга пов'язані переходами з іншими трав'яними биогеоценозами - степами, трав'яними болотами та ін.   Велика частина лугів виникла на місці лісів і чагарників, осушених боліт і озер, в результаті зрошення степів та ін.   можуть виникати лише там, де кліматичні і грунтові умови більш сприятливі для багаторічних мезофільних трав, ніж для рослин інших життєвих форм: на тривало заливаються заплавах, високогір'ях, морських узбережжях субарктікі і Субантарктики, лиманах в степових і напівпустельних областях та ін.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. —ISBN 5-85270-310-9 [[1]] Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0 Зовнішні посилання