Відмінності між версіями «Додумуватися»
Yulia (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ДОДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.. ДОДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Ольга Кобилянська, I, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Остап Вишня, I, 1956, 175). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 345. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ДОДУМУВАТИСЯ | ||
| + | доходити висновку, ДОГАДУВАТИСЯ. | ||
| + | доду́муватися | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ДОДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Коб., І, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Гл., Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Вишня, І, 1956, 175). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 345. | ||
| + | |||
| + | Доду́муватися, муюся, єшся, сов. в. доду́матися, маюся, єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 410. | ||
| + | ==Додумуватися-це...== | ||
| + | ДОДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.. ДОДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Ольга Кобилянська, I, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Остап Вишня, I, 1956, 175). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 345. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Думати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:думати1.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 11:38, 17 грудня 2014
Додумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. додуматися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.. ДОДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Ольга Кобилянська, I, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Остап Вишня, I, 1956, 175).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 345.
"Словопедія"
ДОДУМУВАТИСЯ доходити висновку, ДОГАДУВАТИСЯ. доду́муватися дієслово недоконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДОДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Коб., І, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Гл., Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Вишня, І, 1956, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 345.
Доду́муватися, муюся, єшся, сов. в. доду́матися, маюся, єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 410.
Додумуватися-це...
ДОДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.. ДОДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Ольга Кобилянська, I, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Остап Вишня, I, 1956, 175).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 345.
Ілюстрації
|
|
