Відмінності між версіями «Дійка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оалга.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оалга.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рмпро.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 20:52, 16 грудня 2014
Дійка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДІ́ЙКА, и, жін. Видовжена частина молочної залози на вимені у корови, кози та інших самок ссавців, з якої доять молоко. Іванові руки.. мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Лошачі маленькі вустонька ніжно за дійку тягнуть і причмокують (Остап Вишня, I, 1956, 123). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 302.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Український тлумачний словникОрфографічний словник української мови==Див. також==
