Відмінності між версіями «Гнобити»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації на тему гнобленя) |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гондюл1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гондюл1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гондюл2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гондюл3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гондюл5.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:08, 14 грудня 2014
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ГНОБИТИ, гноблю, гнобиш; мн. гноблять; недок., перех. 1. Жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; експлуатувати. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (Павло Тичина, II, 1957, 255). 2. перен., рідко. Те саме, що гнітити 2. «Дурні думки», як він називав їх, «дурні питання», на які він не вміє дати відповіді, починають мучити його, заколочувати спокій, гнобити серце й мозок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 97).
Словник синонімів Караванського
гнітити, пригнічувати, пригноблювати, визискувати, утискувати, кн. експлуатувати, обр. гнути .
Словник синонімів Полюги
ГНОБИТИ (не давати свободи, переслідуючи) пригноблювати, гнітити, (репресивно) тиснути, підсил. душити, давити, розм. прикорочувати.
Українсько-російський словник
угнетать, притеснять
Словник синонімів української мови
1) (не давати вільно жити, розвиватися; жорстоко пригнічувати), пригноблювати, пригнобити, гнітити,пригнічувати, пригнітити, утискувати, утискати, утиснути, експлуатувати, душити, придушувати, придушити,тиснути, придавлювати, придавити, давити, прикручувати, прикрутити 2) див. гнітити
Орфографічний словник української мови
гноби́ти дієслово недоконаного виду