Відмінності між версіями «Крило»

Версія за 12:29, 11 грудня 2014

Крило́, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. См. Криси. 8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. Крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРИЛО, а, сер.
1. Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Над плесом озера я юність пригадав, Вечірні небеса і посвист крил качиних (Максим Рильський, III, 1961, 186); * Образно. [Річард:] Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій — тепер упав на землю... (Леся Українка, III, 1952, 36); Червона заграва швидко розгортала над хутором крила (Степан Васильченко, II, 1959, 337); * У порівняннях. — Дивися, як я полечу, Бо я сова... — Та й замахала [Марина], Неначе крилами, руками (Тарас Шевченко, II, 1953, 101).
♦ Брати (взяти) під [своє] крило — брати когось під свою опіку, захист; Виросли (ростуть, є і т. ін.) крила в кого — хтось відчув силу, енергію до великих звершень, подвигу тощо. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 79); Мов (немов, наче і т. ін.) на крилах — дуже швидко. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, І, 1951, 374); Не чуючи сходів під ногами, він, наче на крилах, спустився на тротуар (Андрій Головко, II, 1957, 490); Опускати (опустити) крила — втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися через невдачі в чомусь. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 30); Під крилом чиїм — під чиєюсь опікою, захистом. Путя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла.. під крилом гувернанток (Леся Українка, V, 1956, 403); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 404); Підрізати (підтяти, підбити, зламати і т. ін.) крила кому — підірвати міць, знесилити кого-небудь або обмежити поле його діяльності. Висмоктала її [Ганнині] соки тяжка робота, підрізала крила зневіра... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 205); Як сталось те... Що не могли йому [Шевченковому генію] підбити крила Неволя й гніт? (Володимир Самійленко, I, 1958, 139); Розправляти (розправити) крила — починати діяти на повну силу, виявляти всі свої здібності. Ремо почав переконуватися, що схований до того в панцир мозок Гюлле.. розправляє свої крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 103); Юний поет [Т. Шевченко] ще тільки розправляв свої дужі крила для великого польоту (Слово про Кобзаря, 1961, 30); Тут [у партизанському загоні] він розправив крила (Натан Рибак, Час, 1960, 361); Чути (відчувати) крила за плечима — відчувати натхнення, силу, спроможність до дії. Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка, І, 1951, 113).
2. діал. Плавець (у риб). Лежачи .. на м'якім намулі, вона [щука] легесенько грає в воді червонуватими крилами і хвостом (Іван Франко, III, 1950, 331).
3. Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що підтримує його в повітрі під час польоту. Літаки гордо понесли на своїх крилах червоні зорі кудись на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Авіаційні конструктори застосовують найрізноманітніші форми крил (Радянська Україна, 14.VI 1967, 3).
4. техн. Обертальна лопать вітряка. Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Тарас Шевченко, II, 1953, 205); Он уже й вигін передо мною зеленіє, і млини стоять з поламаними крилами, сумують... (Панас Мирний, I, 1954, 83);
// Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава тощо. Вода ринула з лотків, загула в крилах турбіни (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 41).
5. Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в максимальному надводному положенні під час руху. Щоб судно стійко і на далекі відстані йшло на підводних крилах, потрібно було вирішити проблему регулювання його підйомної сили (Наука і життя, 11, 1962, 37).
6. Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу, болота. Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Юрій Яновський, IV, 1959, 169); Ганна задумливо постукала ручкою нагайки по крилу чорної, зальопаної грязюкою тачанки (Олесь Гончар, II, 1959, 256).
7. Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік. Через дорогу жала жито «комунія».. — Кіньми жнуть, аж бринить косогін, а крила — мах-мах-мах... (Андрій Головко, I, 1957, 243).
8. Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати.. На однім крилі і на другім розмова ішла тихше (Панас Мирний, I, 1949, 388); Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку (Іван Франко, IV, 1950, 178); В північному крилі [шахти] обвал, ..людей лавою привалило (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114); Через півгодини майдан став наповнятися людьми.. На лівому крилі молодиці та жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 177).
9. Бокова частина бойового порядку; фланг. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 401); Залягло все праве крило роти, бо якраз на нього навалився вогнем німець (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 291).
10. Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо. Лівонародництво.. є лише невелике крило селянської (тобто буржуазної) демократії в Росії (Ленін, 20, 1950, 99); Тут [у Києві] було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив.. Тарас Шевченко (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 129).

"Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

КРИЛО
гол. частина літака або планера, яка під час польоту створює підйомну силу, що врівноважує вагу літака та сили інерції; крила завжди парні; бувають прямокутної, скошеної та трикутної форми (дельтоподібні); існують літаки зі змінною геометрією к. (складаються і розкладаються під час польоту); к. має рухомі елементи (елерони, закрилки).

"Словопедія" Орфографічний словник української мови

КРИЛО
крило́ 1
іменник середнього роду
літальний орган птахів, комах і деяких ссавців

• Але: два, три, чотири крила́
  

крило́ 2
іменник середнього роду
плавець у риб; плоска поверхня літака, нерухома щодо корпусу; лопать вітряка; підводна частина корпусу швидкохідного судна; робоча частина мотовила жниварки; деталь кузова; бокова частина будівлі; фланг; крайнє угруповання в партії, парламенті

• Але: два, три, чотири крила́
  

"Словопедія" Фразеологічний словник української мови

КРИЛО
і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети).

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. нак

обпали́ти / обпа́лювати (собі́ (свої́)) кри́ла. Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах і обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський); // Загинути. Скільки ж їх по селах-містах наших, цих праведниць-великомучениць… У полум’ї війни обпалили крила їхні суджені, залишивши самих вік вікувати (З газети).

опусти́ти / опуска́ти кри́ла. Втратити впевненість у собі, засумніватися, примиритися з чимсь або стати пасивним, бездіяльним, зневірившись у своїх силах. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Ю. Збанацький); Синіє день, як пізні капусти. Приходив дощ, а потім було зимно. Біднесенький мій ліс! — він крила опустив. Нема грибів, хоч би який мізинок (Л. Костенко).

перелеті́ти на кри́лах. Дуже швидко перейти що-небудь або подолати якусь відстаеь. Штурмом захопили радгосп, поле перелетіли на крилах. — “Оце,— гукає .. Ярославцев, глянувши на карту,— уже Україна!” (О. Гончар).

під крило́м чиїм, кого. Під опікою, під захистом кого-небудь. Путя .. виросла під крилом гувернанток (Леся Українка); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (І. Цюпа). під кри́льцями. Він боявся, що буденність, невлаштованість сільського життя пригнічуватимуть Наталку, яка всі роки прожила під материними крильцями (М. Зарудний).

підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко); (Овлур:) Ось бояр приборкав він (князь), се правда! Всім воєводам, дукам крил (крила) притяв (І. Франко); — Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс); І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах). підріза́ти кри́льця. Залишати його (паровий млин) й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підріз

під своє́ крило́, зі сл. бра́ти, збира́ти і под. 1. Під командування, керівництво. Тоді він зібрав під своє крило розпорошену піхоту, зайняв кругову оборону біля гармат і вів цілу ніч і цілий день нерівний бій з німцями (В. Кучер). 2. Для захисту, опікування. — Не повинні б союзники їх (фашистів) під своє крило приймати. Як-не-як союзники (О. Гончар).

прибо́ркати / прибо́ркувати кри́ла, перев. кому, чиї, які. 1. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом тощо; угамувати когось. (Чоловік 3-й:) Он Бурлака іде і люди з ним. (Петро:) Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (І. Карпенко-Карий). 2. Позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості. Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (П. Грабовський); І синів ти (Україна) відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (В. Сосюра); // Позбавити кого-небудь волі, свободи. Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю б я став (Олександр Олесь).

пусти́тися / пуска́тися на свої́ кри́ла. Почати самостійно жити, турбуватися про себе. Сів на могилу (син) й думає, що тепер робити? Чи йти до школи й далі, чи пуститися уже на свої крила? (Три золоті сл..).

розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. 1. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. Після себе залишили (Дарина і Андрій Гайворони) добро. Добро і дітей… Старший з них розправляє крила… (М. Зарудний); Якби тому хлопцеві дати можливість розправити крила! Якими талантами, якою глибиною мислі, яким дотепом, яким генієм у винахідництві, якою красою мови й пісні блиснув би він перед світом (Ірина Вільде); І якщо розгорнути крила Вам поможе цей кволий такт, Знать не дурно ти, серце, билось. І згоріло не просто так! (С. Караванський); // Діяти рішуче, сміливо, енергійно. Тут (у партизанському загоні) він розправив крила, і командир загону словак Ян Смрек сказав: — Ти став орлом, друже (Н. Рибак). 2. Набирати сили, могутності, всебічно розвиватися. Спи спокійно, поет! Україна твоя вже розправила крила орлині так, як мріяв колись ти в жагучих піснях, на засланні, в тяжкій самотині (В. Сосюра);

росту́ть / ви́росли кри́ла в кого. Хто-небудь перебуває у стані піднесення, відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін. Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній); Вдруге ти на світ народилась, на широкий, ясний світ. Не ті в йому смутки, не ті й радощі, що знала ти змалку. Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають, дужчають (П. Куліш); (Куниця:) Яка схвильованість, щирість,— ти, мабуть, і сам не знаєш, що в тебе крила виросли (І. Кочерга). ні́би кри́ла ви́росли. Він почував себе заговореним від смерті.. Тоді командири могли посилати його на які завгодно завдання. В нього ніби крила виростали (О. Довженко).

чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма. Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т. ін. Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка).

(як (мов, немо́в і т. ін.)) на кри́лах. 1. зі сл. леті́ти, спуска́тися і под. Дуже швидко. Час летів немов на крилах (Леся Українка); Не чуючи сходів під ногами він наче на крилах спустився на тротуар (А. Головко). 2. У доброму настрої, у стані піднесення. З міськкому Максим вертався на крилах. Слова Гречаного: “Підемо тобі назустріч” лунали у вухах (Н. Рибак); Під шал оплесків сходила Вутанька — сяюча, розпашіла — з трибуни .. Легко мов на крилах ішла поміж рядами (О. Гончар).

як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т. ін., жарт. Ледве відчутно, злегенька. Ударив, як муха крилом зачепила (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос. Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг і т. ін.; поспішив кудись. (Коваль:) Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. (Хима Стратонівна:) Ото ж бо. (Семен вийшов). Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

ЛІНА КОСТЕНКО
КРИЛА

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!

Джерела та література

Матеріал з УкрЛіт