|
|
| Рядок 24: |
Рядок 24: |
| | | | |
| | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут сучпільства]] | | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут сучпільства]] |
| − | [[Категорія:Слова 2014 року]] | + | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
| − | | + | |
| − | [http://sum.in.ua/s/lan '''Словник україньської мови]
| + | |
| − | 1. Безліса рівнина, рівний, широкий простір; поле. — Ой тумане, тумане — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? (Тарас Шевченко, I, 1951, 310); — Для одного мало оцих ланів, степів безкраїх?.. — думають одрадяни, вертаючись додому (Панас Мирний, IV, 1955, 243); У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито (Юрій Яновський, V, 1959, 63);
| + | |
| − | // без додатка, який, чого. Великий безлісий простір оброблюваної землі. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами (Тарас Шевченко, II, 1963, 64); Вже сонце котилось до темного бору І в теплім промінні купало І ярі лани, і веселую гору (Леся Українка, I, 1951, 345); По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 9);
| + | |
| − | // Ділянка оброблюваної землі, яка має певні межі. Як тільки хліб поспів, так зараз від усякого двора вийшло по женцю і в один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 148); Христине серце не б'ється мов, а стиха токоче: очі бігають з ниви на ниву, з одного лану на другий (Панас Мирний, III, 1954, 105); Ти із ланкою своєю.. боліла серцем і душею.., щоб лан-ділянку вберегти від бід-напастей десяти: від приморозків запізнілих, від довгоносика того... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 322); * Образно. Любові й віри невмирущі зерна Поет посіяв на лану своїм (Максим Рильський. II, 1960, 273).
| + | |
| − | 2. заст. Ділянка оброблюваної землі в межах 10—30 десятин як міра площини. Дарує тобі два лани жита (Павло Чубинський, III, 1872, 370); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110).
| + | |
| − | 3. чого, який, рідко. Простір, у межах якого відбувається певна дія. Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Павло Грабовський, I, 1959, 62);
| + | |
| − | // перен. Галузь, сфера діяльності. Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, Щоб вихід пошвидше знайти (Павло Грабовський, I, 1959, 154); На ратному полі і на трудовому лану.. завжди йшли опліч ці народи-брати (Максим Рильський, III, 1956, 7).
| + | |
