Відмінності між версіями «Бабка»

Версія за 17:19, 10 грудня 2014

Бабка, -ки, ж. Ум. отъ баба. 1) Употребляется какъ ум. отъ баба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Баба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Баба 4. 4) = Баба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гаплик. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается бабка отъ коваленьки (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Бабки пускати, перевозити. См. бабу перевозити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Картопляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабець. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — смердяча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F

Джерела та література

Зовнішні посилання

Бабки (Odonata) — ряд комах. Відомі з карбону. Довжина сучасних бабок 1,4-120 мм, крила до 90 мм. Очі фасеткові, займають більшу частину рухливої голови. Вусики короткі, малопомітні. Крила з густою мережею жилок. Для бабок, на відміну від інших комах, характерні дорсовентральні м'язи крил, а також вторинний копулятивний апарат у самців. Існує приблизно 4500 видів, переважно у тропіках. Дорослі самці добре літають; хижаки, живляться комахами, яких ловлять на льоту; великі бабки можуть нападати на пуголовків і мальків риб. Перетворення неповне. Паруються в повітрі. Яйця відкладають у воду — в ґрунт або на рослини. Личинки (наяди) водні, хижаки; ротовий апарат перетворився на спеціальний орган захвату їжі — маску із сильно витягнутою нижньою губою; дихають зовнішніми (хвостовими або ректальними) зябрами. Існує три підряди: Рівнокрилі (Zygoptera), різнокрилі (Anisoptera) та рівно-різнокрилі (Anisozygoptera).