Відмінності між версіями «Кавунець»
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ZgzJ2Cfp1HU.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 09:18, 10 грудня 2014
Кавуне́ць, -нця́, каву́ник, -ка, м. Ул. отъ кавун.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови Пестливе значення слова "Кавун".
баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву (початково сорт легкого вина).
Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50% урожаю кавунів у державі.
Поширення і екологія
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII–XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня. Ботанічний опис Квітка кавуна
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.
Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате.
Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.
Цвіте в літні місяці. Тип плоду
тиквіна.
Плоди дозрівають в серпні-вересні. Хімічний склад
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68%, білки — 0,7%; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.