Відмінності між версіями «Обабіч»

Версія за 01:20, 10 грудня 2014

Обабіч, нар. По обабіч. Съ обѣихъ сторонъ, съ каждой стороны. На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи всіх шість пар. Св. Л. 26.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Академічний тлумачний словник

ОБАБІЧ. 1. присл. З обох боків; на обидва боки. Корж припав до кульбаки і гикнув. І ще швидше полетіла обабіч земля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358); Руками намацуємо стежку і по два лягаємо обабіч (Іван Багмут, Опов., 1959, 66); Голда вийшла на вулицю. Обабіч з зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59). 2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта. Обабіч Прута туляться одне до одного тісні села покутські (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 5); Обабіч шляху вставали височезні пожежі (Юрій Яновський, II, 1958, 224); Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Вілинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13); // рідко. Уживається при вказуванні на розташування кого-, чого-небудь з бокової сторони об'єкта; поряд, збоку. Шура стала обабіч стежки, пропускаючи своїх санітарів (Олесь Гончар, III, 1959, 400).

Тлумачний словник української мови

1) присл. З обох боків; на обидва боки. 2) у знач. прийм. з род. в. Уживається для вказування на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об'єкта. || рідко. Уживається для вказування на розташування кого-, чого-небудь убік від об'єкта; поряд, збоку.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]