Відмінності між версіями «Задовбувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати] | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати] | ||
| − | |||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 00:14, 8 грудня 2014
Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
