Відмінності між версіями «Митися»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/митися | ||
+ | |||
+ | МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127). | ||
+ | |||
+ | ◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14). | ||
+ | |||
+ | 2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126). | ||
+ | |||
+ | 3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:35, 7 грудня 2014
Митися, -миюся, -єшся, гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
http://ukrlit.org/slovnyk/митися
МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.
1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).
◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).
3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).