Відмінності між версіями «Писок»

Версія за 16:48, 7 грудня 2014

Словник Бориса Грінченка

Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. См. Коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) Качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИ́СОК, ска, чол., розм.

1. Те саме, що обличчя 1. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів, мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним без слова, як закопаний у землю (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 17); // вульг. Потворне, бридке обличчя. — Авжеж, він. Такий писок один раз побачивши, — глузливо думав зараз Грицько, — не скоро забудеш потім. Цур йому! (Андрій Головко, II, 1957, 560). ♦ Не з нашим (з невмитим і т. ін.) писком — про кого-небудь, хто береться не за свою справу. — Не з нашим писком! — гордо одказав Василь. — Як йому прохати.. — і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний, IV, 1955, 211); — Хочеш на гілляку за такі слова?.. То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З невмитим писком, а й собі до політики пнеться... (Семен Журахович, Опов., 1956, 180). 2. Те саме, що морда 1. Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефана] — вона полохливо закліпала безвійними очима, повернула писок убік і незадоволено гупнула обома ратицями зразу з лави додолу (Степан Васильченко, II, 1959, 8); Трут уже тлів досить яскраво, але Микола й досі не знав, навіщо він його палить. Хіба тицьнути вовкові в писок? (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 13). 3. діал. Рот. Вже 6 годин хочу води, — а проклятої води дрогобицької до писка не можу навернути — і смердить, і солена [солона], і густа (Василь Стефаник, III, 1954, 23); — Чого сопеш? Купуй щось. Хоч би й оцю ось мисочку... — Порожня миска не вабить писка, — відповів хлопчина (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 181); // Губи тварини. Пас свої два пишні молоді волики, не пас, а пускав їх лише, щоби нюхали траву, бо ж вона була ще заніжна і мохната, щоб їх грубі писки могли її скубати (Ольга Кобилянська, До світа, 1905, 63). ♦ Затуляти (затулити, стуляти, стулити, замикати, замкнути і т. ін.) писок (писка) кому — те саме, що Затуляти рот (рота) кому (див. рот). [Канупір:] Тобто ти такий розумний, що я мушу проти тебе затуляти писка? Де ж ти його, того розуму, набрався? (Марко Кропивницький, II, 1958, 138); — Таже говори, Мільку, чого мовчиш, якби тобі писок замкнув на колодку?! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 190); Робити з писка халяву — те саме, що Робити з губи халяву (див. губа 1). — Чого ти чванишся? Старці, злидні.. Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім. — Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17).

Фразеологічний словник української мови. Словопедія

ПИСОК

затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський); (Демко:) Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький); — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник); (Аврелія:) І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка). заці́пити пи́сок. Нічого іншого (Мотрі) не лишилося, як “заціпити писок” і, шморгаючи носом, тихо хлипати собі в кулак (У. Самчук). 2. кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Не можна затулити уста народові (М. Рильський); Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Ф

роби́ти з губи́ (з пи́ска) халя́ву. Не виконувати своєї обіцянки; обдурювати; перебільшувати. — Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає… (О. Ільченко); — Не годиться халяву з губи робити (М. Номис); — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться. Кажу наймай (Гафійку), каятимешся потім.— Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (М. Коцюбинський).

Ілюстрації

Див. також

http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/pysok 2. http://slovopedia.org.ua/49/53407/359791.html