Відмінності між версіями «Хапун»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хапун_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хапун_1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хапун_2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 23:47, 6 грудня 2014
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.
Зміст
Сучасні словники
http://ukrlit.org/slovnyk/хапун
Людина, яка бере хабарі; хабарник. [Микола:] Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить! (Котл., II, 1953, 28): Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун, а ще більший ненависник волі (Мирний, III, 1954, 186).
Той, хто викрадає (викрав) кого-, що-небудь; викрадач. [Федько:] Не наближайсь! Не наближайсь! Чи се хапуни, чи що сюди утирилось! Ні! я так сестри своєї не продам! (Укр. поети-романтики.., 1968, 470); — То рушили! — кивнув Козак Мамай лицедієві з Ложкою, і за яку мить вони, поспішаючи навздогін за хапуном, що викрав панну Ярину, зникли.. в заростях вільхи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 495).
Ілюстрації
|
|
|
|
