Відмінності між версіями «Злукавити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Злукавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Слукавить, схитрить. ''Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. ''К. Псал. 120.
 
 
[[Категорія:Зл]]
 
[[Категорія:Зл]]
 +
 +
==Словник Бориса Грінченка==
 +
 +
'''Злукавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Слукавить, схитрить. ''Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. ''К. Псал. 120.
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
[http://sum.in.ua/s/zlukavyty '''<big>Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>''']
==Ілюстрації==
+
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
'''ЗЛУКАВИТИ''', влю, виш; мн. злукавлять; док.
|- valign="top"
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
Схитрувати, приховавши правду.
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
Подруги, як рідні вони — ні одна вже не злукавить (Андрій Головко, I, 1957, 243);  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
+
Не злукавив Іван Юхимович перед братом, — розказав усе, як в (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 138).
==Медіа==
+
 
 +
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=117655 '''<big>Орфографічний словник</big>''']
 +
 
 +
'''Злукавити'''
 +
дієслово доконаного виду
  
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. http://sum.in.ua/s/zlukavyty
 +
 +
2. http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=117655
 +
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Версія за 22:46, 5 грудня 2014


Словник Бориса Грінченка

Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛУКАВИТИ, влю, виш; мн. злукавлять; док.

Схитрувати, приховавши правду.

Подруги, як рідні вони — ні одна вже не злукавить (Андрій Головко, I, 1957, 243);

Не злукавив Іван Юхимович перед братом, — розказав усе, як в (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 138).

Орфографічний словник

Злукавити дієслово доконаного виду


Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/zlukavyty

2. http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=117655