Відмінності між версіями «Чабан»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | ==[http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]== |
ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43). | ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43). | ||
− | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови] | + | ==[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]== |
ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43). | ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43). | ||
− | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан] | + | ==[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]== |
Чабан, на, м. | Чабан, на, м. | ||
Версія за 14:12, 4 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Чабан, -на, м. 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72); * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43).
Словник української мови
ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43).
Чабан
Чабан, на, м.
1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч.
2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. Чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.