Відмінності між версіями «Дячок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
[[Категорія:Дя]] | [[Категорія:Дя]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Версія за 23:31, 3 грудня 2014
Дячок, -чка, м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден? Чуб. V. 1080.
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ДЯЧО́К, чка, чол., розм. Те саме, що дяк 1. Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував з книжок (Степан Васильченко, I, 1959, 203); * У порівняннях. Вийде хлопець, в груди вдарить.. І по писаному шпарить, Мов справжнісінький дячок (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.