Відмінності між версіями «Стайка»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | + | ||
+ | Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
СТА́ЙКА, и, жін. | СТА́ЙКА, и, жін. |
Версія за 10:27, 3 грудня 2014
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Нп. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТА́ЙКА, и, жін.
1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. — Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (Нечуй-Левицький, І, 1956, 587); Через лан пшениці, як це їй видно, .. — широкий розлогий степ: хвилюються хліба, по стернях стайками копи (Андрій Головко, I, 1957, 340); * У порівняннях. Село.. стоїть на горбах, наче стайки кіп (Григорій Косинка, Новели, 1962, 101).
2. рідко. Зменш.-пестл. до стая 3. Злякана стайка куріпок пурхнула з-під копит і опустилась у високих бур'янах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 134); Голуби стайкою в'ються над ним [Даньком] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 30); Стежкою підіймаються люди — це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію. Ідуть стайками по 5—6 чоловік (Юрій Яновський, IV, 1959, 11); * У порівняннях. Містечко полотняне — Палатки на стерні — Мов стайка голубина, Біліє вдалині (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 127).
3. діал. Те саме, що стая 2, 4. Коні вороні по стайках стоять (Українські народні пісні, 1, 1964, 291); Усередині стоїща в багатьох місцях було поламане вориння, повалені пастуші стайки (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12).