Відмінності між версіями «Каліч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
{{http://sum.in.ua/s/Kalich | {{http://sum.in.ua/s/Kalich | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
− | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177). |
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 22:04, 2 грудня 2014
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Зміст
Сучасні словники
{{http://sum.in.ua/s/Kalich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)}}КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).