Відмінності між версіями «Ґодло»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер. | + | |
+ | ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер. | ||
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); | 1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); | ||
// перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76). | // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76). | ||
− | Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). | + | |
+ | Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). | ||
2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). | 2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). |
Версія за 16:17, 2 грудня 2014
Ґодло, -ла, с. = Кодло.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).
Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.