Відмінності між версіями «Літній»

Версія за 19:20, 1 грудня 2014

Літній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. II. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. НВолын. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. Літне́нький.

ЛІТНІЙ 1, я, є. Прикм. до літо 1. І в небі, й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 87); Був гарний літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним (Олександр Довженко, I, 1958, 65); // Який буває влітку; теплий, гарячий. Пахощі з липи, теплий холод, котрий, мов літня вода, обдавав Свирида кругом, — розбудили у його голові якісь незнайомі йому ще думки (Панас Мирний, I, 1954, 281); Смолистий дух у ніздрі б'є. Тут в травні літня вже задуха Обличчя жаром обдає (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 76); // Який буває влітку. У Настусі літні вакації тяглись ціле літо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); Відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Іван Ле, Право.., 1957, 93); // Який використовується влітку, признач. для літа. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком (Леся Українка, II, 1951, 45); На ногах мала [дівчина].. шнуровані черевики, літні, ..добре вже зношені (Іван Франко, VI, 1951, 162); Звістка про літнє обмундирування викликала захоплення всієї роти (Олесь Гончар, III, 1959, 327).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛІТНІЙ 1, я, є. Прикм. до літо 1. І в небі, й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 87); Був гарний літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним (Олександр Довженко, I, 1958, 65); // Який буває влітку; теплий, гарячий. Пахощі з липи, теплий холод, котрий, мов літня вода, обдавав Свирида кругом, — розбудили у його голові якісь незнайомі йому ще думки (Панас Мирний, I, 1954, 281); Смолистий дух у ніздрі б'є. Тут в травні літня вже задуха Обличчя жаром обдає (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 76); // Який буває влітку. У Настусі літні вакації тяглись ціле літо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); Відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Іван Ле, Право.., 1957, 93); // Який використовується влітку, признач. для літа. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком (Леся Українка, II, 1951, 45); На ногах мала [дівчина].. шнуровані черевики, літні, ..добре вже зношені (Іван Франко, VI, 1951, 162); Звістка про літнє обмундирування викликала захоплення всієї роти (Олесь Гончар, III, 1959, 327). ЛІТНІЙ 2, я, є. Який починає старіти; немолодий. Він був вже літній чоловік, високий, широкоплечий (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 246); В машині сидить німецький генерал. Літній, навіть старий (Юрій Яновський, I, 1954, 151); // Характерний для людини немолодої, що почала старіти. Його літнє обличчя, з невеличкими українськими вусами, було захоплене своїми думками (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 18); // Досить дорослий. Уже Івасеві за двадцять років минуло. Парубок літній — час би вже й про жінку подумати (Панас Мирний, II, 1954, 87); На одній парті зо мною сидів літній балбес, син місцевого аптекаря — Юрка (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 18).

"Словопедія"

ЛІТНІЙ – ЛІТНИЙ Літній, -я, -є. Який стосується літа; немолодий: літній день, літня будівля, літня людина. Вітер смілий Легкокрилий Розганяє літній сон (Г.Чупринка); Йому не хотілося йти в хату, і він присів на призьбі і, замріявшись, став дивитися в тиху літню ніч (Григорій Тютюнник). Літний, -а, -є. Який стосується польоту: літна погода.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛІ́ТНІЙ1, я, є. Прикм. до лі́то 1. І в небі, й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку (Н.-Лев., 19:15:57 II, 1956, 87); Був гарний літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним (Довж., І, 1958, 65); // Який буває влітку; теплий, гарячий. Пахощі з липи, теплий холод, котрий, мов літня вода, обдавав Свирида кругом, — розбудили у його голові якісь незнайомі йому ще думки (Мирний, І, 1954, 281); Смолистий дух у ніздрі б’є. Тут в травні літня вже задуха Обличчя жаром обдає (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 76); // Який буває влітку. У Настусі літні вакації тяглись ціле літо (Н.-Лев., IV, 1956, 227); Відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Ле, Право.., 1957, 93); // Який використовується влітку, признач. для літа. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком (Л. Укр., II, 1951, 45); На ногах мала [дівчина].. шнуровані черевики, літні, ..добре вже зношені (Фр., VI, 1951, 162); Звістка про літнє обмундирування викликала захоплення всієї роти (Гончар, III, 1959, 327).

ЛІ́ТНІЙ2, я, є. Який починає старіти; немолодий. Він був вже літній чоловік, високий, широкоплечий (Н.-Лев., IV, 1956, 246); В машині сидить німецький генерал. Літній, навіть старий (Ю. Янов., І, 1954, 151); // Характерний для людини немолодої, що почала старіти. Його літнє обличчя, з невеличкими українськими вусами, було захоплене своїми думками (Сміл., Пов. і опов., 1949, 18); // Досить дорослий. Уже Івасеві за двадцять років минуло. Парубок літній — час би вже й про жінку подумати (Мирний, II, 1954, 87); На одній парті зо мною сидів літній балбес, син місцевого аптекаря — Юрка (Перв., Невигадане життя, 1958, 18).

Український тлумачний словник

літній I -я, -є. Прикм. до літо 1). || Який буває влітку; теплий, гарячий. || Який використовується влітку, признач. для літа. •• Лі́тній час — період з весни до осені, коли в деяких країнах з метою більш раціонального використання світлового часу доби стрілки годинників переводяться на годину раніше; режим роботи в цей час.

II -я, -є. Який починає старіти; немолодий. || Характерний для людини немолодої, що почала старіти. || Досить дорослий.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.

«Словники України on-line»

лі́тній 2 – прикметник

(немолодий)

=== Орфоепічний словник української мови літній [л’і/т(')н'ій] м. (на) -н'ому /-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і

Большой толковый словарь

...ЛЕТНИЙ, -яя, -ее. Вторая часть сложных слов. Вносит зн.: столько лет, сколько указано в первой части слова. Однолетний, двухлетний, многолетний.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

літній англійська Переклад на англійську: summer (through: pl:leciwy pt:idoso ) elderly (through: pt:idoso ) old (through: pl:kładka ) footbridge (through: pl:letni ) tepid (through: pl:kładka ) overpass (through: pl:letni ) lukewarm (through: pt:idoso ) elderly person (through: pl:kładka ) gangway (through: pt:idoso ) aged (through: pt:idoso ) old age (through: pl:kładka ) catwalk (through: pl:kładka ) slat (through: pl:lato ) year (through: pt:idoso ) senior citizen (through: pl:letni ) years (through: pl:kładka ) bridge (through: pl:lato ) summertime (through: pl:letni ) warmish (through: pl:letni ) summery

ЯНДЕКС словари

летний Прилагательное summer; summery, summer-like (напоминающий лето) летний отдых — summer holiday

Словарь языка Грибоедова

летний прил. ед.муж.им. В виду летний замок. ед.муж.род. Серая мгла, нависшая на небе, предохранила от летнего жара ед.муж.пр. Столетние деревья в Летнем саду лежали грядами, исторгнутые, вверх корнями. ед.жен.им. Летняя беседка с витыми галереями в три этажа. ед.жен.род. Был спрятан человек и щелкал соловьем, Певец зимой погоды летней. ед.сред.им. Северное летнее солнце, как всегда перед закатом, казалось неподвижно ед.сред.вин. Жар выгнал нас в поле, на летнее кочевье в Султанейскую равнину мн.вин.* На даче проведем мы ясные дни летни

Толковый словарь Ефремовой

летний 1) aestival 2) (о яйце) subitaneous

Ілюстрації

Літня погода