Відмінності між версіями «Телеграф»
(Створена сторінка: '''Телеграф, -фу, '''''м. ''Телеграфъ. Гн. І. 47. Категорія:Те) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Телеграф, -фу, '''''м. ''Телеграфъ. Гн. І. 47. | '''Телеграф, -фу, '''''м. ''Телеграфъ. Гн. І. 47. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч. | ||
| + | |||
| + | 1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Коцюб., III, 1956, 365); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35). | ||
| + | |||
| + | 2. Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Гарячково стукав, поспішався телеграф (Еллан, І, 1958, 76); Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (Довж., І, 1958, 53). | ||
| + | |||
| + | 3. Установа зв’язку, що приймає та передає такі повідомлення, а також будинок, у якому вона міститься. Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр., III, 1952, 515); Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2 років (Сам., II, 1958, 389); Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (Коз., Нові Потоки, 1948, 3); // Працівники такої установи. — Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли.. страйкує телеграф — не передає накази (Головко, II, 1957, 312). | ||
| + | |||
| + | ∆ Бездро́товий телегра́ф — те саме, що радіотелегра́ф; Маши́нний телегра́ф — пристрій, за допомогою якого здійснюється зв’язок командних пунктів корабля з машинним відділенням. Командир корабля береться за.. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на «повний вперед» (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 60. | ||
| + | |||
| + | Телеграф, фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 252. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ТЕЛЕГРАФ | ||
| + | телеграф; ч. | ||
| + | (теле... і ...граф) | ||
| + | 1. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі (по проводах або радіо, оптичними засобами) різних повідомлень. | ||
| + | 2. Підприємство зв'язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв'язку. | ||
| + | ==ТЕЛЕГРАФ - це...== | ||
| + | Телеграф - це пристрій для передавання на віддаль повідомлення у вигляді писемних знаків; повідомлення в передавальному апараті перетворюється на електричні імпульси (елементи телеграфної азбуки), пересилається телекомунікаційним каналом (зазвичай, телефонним) до приймального апарата, де відтворюється друкуючим пристроєм; телеграфний зв'язок почав поширюватися у 2-ій полов. XIX ст.; використовувались т. з ручним передаванням, потім автоматичним, зараз найчастіше застосовуються телетайпи. | ||
Версія за 16:05, 1 грудня 2014
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.
1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев., II, 1956, 390); Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Коцюб., III, 1956, 365); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35).
2. Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Гарячково стукав, поспішався телеграф (Еллан, І, 1958, 76); Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (Довж., І, 1958, 53).
3. Установа зв’язку, що приймає та передає такі повідомлення, а також будинок, у якому вона міститься. Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр., III, 1952, 515); Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2 років (Сам., II, 1958, 389); Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (Коз., Нові Потоки, 1948, 3); // Працівники такої установи. — Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли.. страйкує телеграф — не передає накази (Головко, II, 1957, 312).
∆ Бездро́товий телегра́ф — те саме, що радіотелегра́ф; Маши́нний телегра́ф — пристрій, за допомогою якого здійснюється зв’язок командних пунктів корабля з машинним відділенням. Командир корабля береться за.. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на «повний вперед» (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 60.
Телеграф, фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 252.
"Словопедія"
ТЕЛЕГРАФ телеграф; ч. (теле... і ...граф) 1. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі (по проводах або радіо, оптичними засобами) різних повідомлень. 2. Підприємство зв'язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв'язку.
ТЕЛЕГРАФ - це...
Телеграф - це пристрій для передавання на віддаль повідомлення у вигляді писемних знаків; повідомлення в передавальному апараті перетворюється на електричні імпульси (елементи телеграфної азбуки), пересилається телекомунікаційним каналом (зазвичай, телефонним) до приймального апарата, де відтворюється друкуючим пристроєм; телеграфний зв'язок почав поширюватися у 2-ій полов. XIX ст.; використовувались т. з ручним передаванням, потім автоматичним, зараз найчастіше застосовуються телетайпи.
