Відмінності між версіями «Образа»
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
{{#ev:youtube|SUnK6bixRQI}} | {{#ev:youtube|SUnK6bixRQI}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Зовнішні посилання == | ||
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B0 | ||
+ | |||
Поточна версія на 15:03, 1 грудня 2014
Образа, -зи, жОскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Степан Васильченко, II, 1959, 399); — Я завжди ставився до тебе так, що запропонувати тобі адюльтер замість подружнього життя вважав за найтяжчу образу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 305).
♦ Не давати (не дати) в образу кого — заступатися за кого-небудь; не допускати кривди над ким-небудь. Та, правда, таки й Чіпка забивав усіх, не давав Грицька в образу (Панас Мирний, I, 1949, 402); Не даватись (не датись) в образу кому — не дозволяти ображати себе, не допускати кривди над собою.
2. Почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін. В риданні тому вибухнула вся образа, весь жаль, що гнітив цілий день душу Софії (Леся Українка, III, 1952, 542); Тоді Левко, аж колотячись од кривди і образи, підійшов до дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 551).
Орфографічний словник української мови
Іменник жіночого роду
Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини.
Оскорбление; унижение; обида Тяжка образа — тяжёлое оскорбление; кровная обида
Ілюстрації
Медіа
Зовнішні посилання
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B0