Відмінності між версіями «Німота»
(Створена сторінка: '''Німота, -ти, '''''ж. ''1) Нѣмота. ''Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожн...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Німота, -ти, '''''ж. ''1) Нѣмота. ''Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. ''Мир. Пов. І. 131. 2) ''соб. ''Нѣмые. 3) ''соб. ''Нѣмцы. ''Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. ''Шевч. 130. | '''Німота, -ти, '''''ж. ''1) Нѣмота. ''Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. ''Мир. Пов. І. 131. 2) ''соб. ''Нѣмые. 3) ''соб. ''Нѣмцы. ''Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. ''Шевч. 130. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | |||
| + | НІМО́ТА, и, жін., збірн., зневажл. Те саме, що німці. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила (Тарас Шевченко, I, 1951, 262); Одяглася партизаном, узяла нагана: стережись тепер, німото, проклята, погана! (Павло Тичина, II, 1947, 173). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.Коментарі (0) | ||
| + | НІМОТА́, и, жін. Стан за значенням німий. Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Юрій Смолич, I, 1958, 85); Щоб перервати німоту, Чіпка запитав: — І це ви так живете? (Панас Мирний, II, 1949, 248); Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 163). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:немота.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
Версія за 23:35, 30 листопада 2014
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НІМО́ТА, и, жін., збірн., зневажл. Те саме, що німці. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила (Тарас Шевченко, I, 1951, 262); Одяглася партизаном, узяла нагана: стережись тепер, німото, проклята, погана! (Павло Тичина, II, 1947, 173). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.Коментарі (0) НІМОТА́, и, жін. Стан за значенням німий. Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Юрій Смолич, I, 1958, 85); Щоб перервати німоту, Чіпка запитав: — І це ви так живете? (Панас Мирний, II, 1949, 248); Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 163).
Ілюстрації
|
