Відмінності між версіями «Ґонт»
(→Медіа) |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | ||
− | + | ||
[[Категорія:Ґо]] | [[Категорія:Ґо]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 23:26, 30 листопада 2014
Ґонт, -ту, м., ґонта и гонта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ҐОНТ, у, чол., ҐОНТА, и, жін. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив (Марко Вовчок, I, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки ґонту... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під ґонтою (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової ґонти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 265).