Відмінності між версіями «Задовбувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, '''''гл | + | '''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, '''''гл. |
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Версія за 22:27, 30 листопада 2014
Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися.
Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=wJsMqbYoL4I