Відмінності між версіями «Коло»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 9: Рядок 9:
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
  
−
КО́ЛЕСО, а, сер.
+
1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Радянська Україна, 4.I 1959, 4).  
−
1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Одноманітно постукують колеса вагона (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 125); — Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їде — летить! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 99);  * У порівняннях. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Марко Вовчок, I, 1955, 75).  
+
▲ Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33′ на Південь і Північ. На південь від північного полярного кола спостерігається добова зміна дня і ночі (Фізична географія, 5, 1956, 77); Недарма чоловік півжиття керував таборами десь аж за полярним колом, вміє вистежувати, ловити, брати за жабри різних «людців» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110).
−
Їздити на колесах — їздити возом, бричкою тощо (на відміну від їзди на санях). — Погода у нас. весняна. Ані крихти снігу, їздять на колесах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 180); Чортове колесо — споруда для розваги, що має форму кола й обертається вертикально з прикріпленими перпендикулярно до нього кабінами для сидіння. Всі знали, що то Уралов поніс прогуляти, розважити доньку , ..і він шкодував, що на полігоні немає якого-небудь чортового колеса та каруселі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301).  
+
  
 
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
  
−
ко́лесо
+
КОЛО
−
іменник середнього роду
+
множина всіх точок площини, відстань від яких до заданої точки О (центр к.) є постійною, дорівнює r (радіус к.); довжина к. = 2πr.
−
* Але: два, три, чотири ко́леса
+
  
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
  
−
КО́ЛЕСО, а, с.
+
КО́ЛО1, а, с.
  
−
1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310); Одноманітно постукують колеса вагона (Шовк., Інженери, 1948, 125); — Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їде — летить! (Гончар, Тронка, 1963, 99), * У порівн. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Вовчок, І, 1955, 75).
+
1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Рад. Укр., 4.1 1959,  
  
−
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 
−
Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.
 
  
 
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
−
відмінок однина множина
+
відмінок однина множина
−
називний         ко́лесо   коле́са
+
називний         ко́ло     ко́ла
−
родовий           ко́леса   колі́с
+
родовий         ко́ла    кіл
−
давальний         ко́лесу   коле́сам
+
давальний       ко́лу     ко́лам
−
знахідний       ко́лесо  коле́са
+
знахідний       ко́ло    ко́ла
−
орудний         ко́лесом коле́сами, колі́сьми
+
орудний         ко́лом   ко́лами
−
місцевий на/у ко́лесі, по ко́лесу на/у коле́сах
+
місцевий на/у ко́лі, по ко́лу на/у ко́лах
−
кличний ко́лесо* коле́са*
+
кличний ко́ло* ко́ла*
  
 
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===
 
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===
  
−
Колесо́ – ко́лесо, ко́ло, (ум.) колісце́, коліща́ (-ща́ти), коліща́тко, коле́сонько, ко́лечко. [Він коле́са вмі́є роби́ть (М. Вовч.). Махове́ ко́лесо закрути́лось у шале́ному ле́ті (Коцюб.)].  
+
Ко́ло (стар.) –
 +
1) (круг) ко́ло;
 +
2) (колесо) ко́лесо, ко́ло.
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
−
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
 
  
 +
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
 
Переклад на англійська:
 
Переклад на англійська:
  
−
wheel
 
  
−
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
+
circle
−
Существительное
+
−
c.р.
+
−
wheel 5 источников
+
−
на колесах — always on the road / move2
+
−
ведущее колесо — driving-wheel2
+
−
цепное колесо — sprocket2
+
  
 +
 +
 +
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
 +
коло
 +
Предлог
 +
с
 +
прийм. (біля, поруч) near (by); beside, by
 +
коло будинку — by the house
 +
коло мене — by my side, beside m
  
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
−
-а, с.
+
 
−
1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
+
КОЛО — (польск.). В прежней Польше сейм; теперь польская партия в Государственной Думе. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КОЛО (сербск.). Круговой народный славянский танец.
  
  

Версія за 22:11, 30 листопада 2014

І. Ко́ло, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. См. Навій. Вас. 165. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. Черниг. у. КС. 1883. VII. 508 — 517. 5) = Колесо 3. Дівчата стали у коло. Мир. Пов. 144. Ум. Колечко. Желех.

ІІ. Коло, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється? Макс. (1849). 96. Кайданизалізо ноги повривало, біле тіло козацькемолодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) Коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. Коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Радянська Україна, 4.I 1959, 4). ▲ Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33′ на Південь і Північ. На південь від північного полярного кола спостерігається добова зміна дня і ночі (Фізична географія, 5, 1956, 77); Недарма чоловік півжиття керував таборами десь аж за полярним колом, вміє вистежувати, ловити, брати за жабри різних «людців» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110).

"Словопедія" 

КОЛО множина всіх точок площини, відстань від яких до заданої точки О (центр к.) є постійною, дорівнює r (радіус к.); довжина к. = 2πr.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КО́ЛО1, а, с.

1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (Собко, Зор. крила, 1950, 243); Місяць обертається навколо землі не по колу, а по еліпсу (Рад. Укр., 4.1 1959,


«Словники України on-line»

відмінок однина множина називний ко́ло ко́ла родовий ко́ла кіл давальний ко́лу ко́лам знахідний ко́ло ко́ла орудний ко́лом ко́лами місцевий на/у ко́лі, по ко́лу на/у ко́лах кличний ко́ло* ко́ла*

Російсько-українські словники

Ко́ло (стар.) – 1) (круг) ко́ло; 2) (колесо) ко́лесо, ко́ло.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська:


circle


ЯНДЕКС словари

коло Предлог с прийм. (біля, поруч) near (by); beside, by коло будинку — by the house коло мене — by my side, beside m

Словари и энциклопедии на Академике

КОЛО — (польск.). В прежней Польше сейм; теперь польская партия в Государственной Думе. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КОЛО (сербск.). Круговой народный славянский танец.


Ілюстрації

Ht.jpg Парень.jpg Худой.jpg

Медіа

Див. також

Як набрати вагу худим?

Материал из Википедии

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Коло&oldid=122648