Відмінності між версіями «Онуча»
| Рядок 109: | Рядок 109: | ||
https://www.youtube.com/watch?v=pMhmZJLKs5E | https://www.youtube.com/watch?v=pMhmZJLKs5E | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | === | + | ===ОНУЧИ=== |
| − | ==== | + | ====Соловьев О.,==== |
| − | + | «На нём были новые лапти и онучи…» (И.С. Тургенев. «Бежин луг») | |
Більше читайте тут: [посилання http://museumslov.jimdo.com/%D0%BC-%D0%BD-%D0%BE/%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B8/] | Більше читайте тут: [посилання http://museumslov.jimdo.com/%D0%BC-%D0%BD-%D0%BE/%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B8/] | ||
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
Поточна версія на 22:05, 30 листопада 2014
Онуча, -чі, ж. 1) Онуча, портянка. Чуб. VII. 419. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі. Н. п. 2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Вх. Лем. 444. Ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо. Грин. III. 430.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОНУ́ЧА, і, жін. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). За онучу збили бучу (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); Будем.. брате, З багряниць онучі драти (Тарас Шевченко, II, 1963, 390); Він поспішав натягти чоботи, але недбало загортав онучею ногу й чоботи не налазили (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 92). 2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка. Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера. Товстий, бритоголовий, очі зав'язані, рот заткнутий якоюсь онучею... (Олесь Гончар, II, 1959, 338). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 699. Коментарі (0) ОНУЧА́ див. внуча. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 699.
"Словопедія"
ОНУЧА
ону́ча іменник жіночого роду шматок тканини
онуча́ іменник середнього роду, істота онук
ОНУЧА
I он`уча
онуча, портянка
II онуч`а
см. внуча
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОНУ́ЧА, і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). За онучу збили бучу(Укр.. присл.., 1955, 222); Будем, брате, З багряниць онучі драти (Шевч., II, 1963, 396); Він поспішав натягти чоботи, але недбало загортав онучею ногу й чоботи не налазили (Сміл., Зустрічі, 1936, 92). 2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка. Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера. Товстий, бритоголовий, очі зав’язані, рот заткнутий якоюсь онучею… (Гончар, II, 1959, 338). ОНУЧА́ див. внуча́. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 699. Онуча, чі, ж. 1) Онуча, портянка. Чуб. VII. 419. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі. Н. п. 2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Вх. Лем. 444. Ум. Онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо. Грин. III. 430. Онуча, чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. Онучатко. Г. Барв. 125. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 54. ону́ча (зменшені — ону́чка, ону́чечка)— шматок звичайно білого полотна або вовняної тканини, яким у селянському або солдатському побуті обгортали ноги замість шкарпеток; фразеологізм: бу́ча за ону́чу — про великий галас, шум знічев’я, сварку з дріб’язкового питання. Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи; «Будем драти, пане-брате, з китайки онучі» (Т. Шевченко); Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо (Б. Грінченко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 418. ===[https://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%9E%D0%9D%D0%A3%D0%A7%D0%90/Толковый словарь живого великорусского языка Владимира Даля ]===
ОНУЧА
ОНУЧА ж. часть обуви, обвертка на ногу, замест чулков, под сапоги и лапти; портянки, подвертки. Онучина, одна онуча, или обносок, обрывок онучи. Посуши онучки в печурке. Ты и онучи его не стоишь. Разметало тучки, что онучки. Чем торгуешь? Онучами! дразнят мелочных торгашей. Видючи беду неминучу. затыкай дверь (или дыру) онучей. Заткни рыло онучей. Рожа красная, хоть онуча суша. На одной онучке сушены, родня. После полотенчика онучей не утираются. Не говори при холопьей онуче, онуча онуче скажет! Хоть ты лучше меня, да онуча моя! слуга. Готова служить, онучки сушить: где сам положишь, там и возьмешь! Онучить, заонучить, обонучить ногу, обвертеть, обуть онучами. Онученец, онучкик к.пск. твер. бранное оборванец.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Переклад на англійська: puttee
[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/108467 Словари и энциклопедии на Академике]
онуча ОНУЧА — жен. часть обуви, обвертка на ногу, замест чулков, под сапоги и лапти; портянки, подвертки. Онучина, одна онуча, или обносок, обрывок онучи. Посуши онучки в печурке. Ты и онучи его не стоишь. Разметало тучки, что онучки. Чем торгуешь? Онучами!… … Толковый словарь Даля ОНУЧА — ОНУЧА, онучи, род. мн. онуч и (прост.) онучей, жен. В русской крестьянской одежде обмотка для ноги под сапог или лапоть, портянка. «Я рад надеть зипун, онучи.» Вяземский. «Онучи, точно чулки, облипали его ноги.» Л.Толстой. Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова ОНУЧА — ОНУЧА, и, жен. Длинная широкая полоса ткани для обмотки ноги (при обувании в лапти). Холщовые, шерстяные онучи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова онуча — сущ., кол во синонимов: 4 • онученька (1) • онучка (1) • полоса (98) • … Словарь синонимов Онуча — … Википедия онуча — іменник жіночого роду шматок тканини онуча іменник середнього роду, істота онук … Орфографічний словник української мови онуча — укр., блр. онуча, ст. слав. оноушта ὑπόδημα (Супр.), словен. оnučа, чеш. оnuсе, слвц., польск. оnuса. Праслав. *onuti̯a наряду с *obuti̯a в цслав. обуща – то же, болг. обуща обувь , сербохорв. о̀буħа, словен. оbȗčа. Образование на ti̯ā от к.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера Онуча — ж. см. онучи Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой онуча — онуча, онучи, онучи, онуч, онуче, онучам, онучу, онучи, онучей, онучею, онучами, онуче, онучах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов онуча — Общеслав. Суф. производное (суф. j ) от *onutь «обувь», образованного с помощью суф. tь (ср. нить) от onuti «обуть», такого же преф. деривата от утраченного uti, что разуть, обувь. Прибавка on тождественна греч. ana в anabolē «накидка», нем. an… … Этимологический словарь русского языка онуча — A сущ см. Приложение II (кусок материи, навертываемый на ногу для ношения лаптей или сапог) ону/чи мн. ону/чи ону/ч «Аль весь век носить ону/чи! … Словарь ударений русского языка онуча — I онуч а див. внуча. II он уча і, ж. 1) Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). 2) розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка … Український тлумачний словник онуча — ОНУ/ЧА и; ж. Кусок плотной материи, навёртываемый на ногу при ношении лаптей или сапог; портянка. Белые онучи перекрещены на икрах ног … Энциклопедический словарь
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=DaWL3PP9GHw
https://www.youtube.com/watch?v=vDxrTeCkjVg
https://www.youtube.com/watch?v=L_MZeelJogw
https://www.youtube.com/watch?v=pMhmZJLKs5E
Цікаві факти
ОНУЧИ
Соловьев О.,
«На нём были новые лапти и онучи…» (И.С. Тургенев. «Бежин луг») Більше читайте тут: [посилання http://museumslov.jimdo.com/%D0%BC-%D0%BD-%D0%BE/%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%87%D0%B8/]
