Відмінності між версіями «Багатіти»
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | == Зовнішні посилання == | ||
+ | http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=796 | ||
+ | http://uk.worldwidedictionary.org/багатіти | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] |
Версія за 20:52, 30 листопада 2014
Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). — Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, — сказав Коцюба та й пішов з двору (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Остап Вишня, День.., 1950, 11).
Словник синонімів
ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ,БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.
Словник фразеологізмів
багаті́́ти ду́́мкою (думка́́ми). Потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін. Він смирний чоловік і багатіє думкою, що такий-то вже він хороший, такий-то вже молодець! (Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж се я так роздумався?.. мерщій діло робити, .. а я думками багатію (Панас Мирний).
Ілюстрації
Зовнішні посиланняhttp://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=796 http://uk.worldwidedictionary.org/багатіти |