Відмінності між версіями «Жид»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. | '''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. | ||
− | ==Сучасні словники== | + | Ċ==Сучасні словники== |
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами. | ||
+ | ==Сучасне використання слова== | ||
+ | В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»). | ||
+ | |||
+ | З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей». | ||
+ | |||
+ | Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9]. | ||
+ | |||
+ | 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:29, 30 листопада 2014
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147.
Ċ==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках
Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
Зміст
Сучасне використання слова
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).
З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».
Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].
1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві