Відмінності між версіями «Овечка»
(Створена сторінка: '''Овечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вівця. '''2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441. Категорія:Ов) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Овечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вівця. '''2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441. | '''Овечка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вівця. '''2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441. | ||
[[Категорія:Ов]] | [[Категорія:Ов]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/ovechka Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ОВЕ́ЧКА, и, жін. | ||
| + | 1. Те саме, що вівця. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 144); * У порівняннях. Громада збилася в купу, як овечки під дощ (Панас Мирний, I, 1949, 304); Отак стояв пан директор, похнюплений, худенький, невеличкий.. Смирний, як овечка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 196). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину. Маріоара образилася. Вона довго мовчала, а тепер уже не хоче бути овечкою, не до того воно йдеться, щоб жінкам усе слухати чоловіків та жити їхнім розумом (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 372). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[ http://tolkslovar.ru/o2716.html Словарь русского языка]=== | ||
| + | |||
| + | 1.Значение слова Овечка по Ефремовой: | ||
| + | Овечка - Робкий, безответный человек. | ||
| + | Ласк. к сущ.: овца (1*). | ||
| + | |||
| + | 2.Значение слова Овечка по словарю Ушакова: | ||
| + | ОВЕЧКА | ||
| + | овечки, ж. (разг.). 1. Уменьш.-ласкат. к овца. 2. перен. Смирный, безобидный человек (шутл. или ирон.). Прикинуться овечкой. Некрасов. | ||
Версія за 19:03, 30 листопада 2014
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ОВЕ́ЧКА, и, жін. 1. Те саме, що вівця. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 144); * У порівняннях. Громада збилася в купу, як овечки під дощ (Панас Мирний, I, 1949, 304); Отак стояв пан директор, похнюплений, худенький, невеличкий.. Смирний, як овечка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 196).
2. перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину. Маріоара образилася. Вона довго мовчала, а тепер уже не хоче бути овечкою, не до того воно йдеться, щоб жінкам усе слухати чоловіків та жити їхнім розумом (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 372).
Іноземні словники
[ http://tolkslovar.ru/o2716.html Словарь русского языка]
1.Значение слова Овечка по Ефремовой: Овечка - Робкий, безответный человек. Ласк. к сущ.: овца (1*).
2.Значение слова Овечка по словарю Ушакова: ОВЕЧКА овечки, ж. (разг.). 1. Уменьш.-ласкат. к овца. 2. перен. Смирный, безобидный человек (шутл. или ирон.). Прикинуться овечкой. Некрасов.
