Відмінності між версіями «Киянин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158. | ||
− | '''киянин (-ина)''' m '''–ка (-ки)''' f Kievan (person): piligrim to Kiev`s holy places | + | '''киянин (-ина)''' m '''–ка (-ки)''' f Kievan (person): piligrim to Kiev`s holy places. |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 18:45, 30 листопада 2014
Кия́нин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада! ЗОЮР. І. 4.
Зміст
Сучасні словники
КИЯ́НИ, я́н, мн. (одн. кия́нин, -а, ч.; кия́нка, -и, ж.). Мешканці Києва.
КИЯ́НИ, я́н, мн. (одн. кия́нин, а, ч.; кия́нка, и, ж.). Мешканці Києва. Серед киян молодих останнього часу починає ширитись європеїзм (Л. Укр., V, 1956, 25); Мабуть, нема киянина, у якого не було б спогадів, зв’язаних з Аскольдовою могилою (Дмит., Розлука, 1957, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158.
киянин (-ина) m –ка (-ки) f Kievan (person): piligrim to Kiev`s holy places.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Киянин Вікісловник