Відмінності між версіями «Цинамон»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
http://sum.in.ua/s/cynamon | http://sum.in.ua/s/cynamon | ||
+ | |||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215. | ||
+ | |||
Іван Франко, XVI, 1955, 261 | Іван Франко, XVI, 1955, 261 | ||
+ | |||
Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452 | Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452 | ||
Версія за 17:49, 30 листопада 2014
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у волоті; коричне дерево. У дівчини запах одежі є мов запах Лівану; сама вона — се садок, засаджений оливками, шафраном, рожами, цинамоном.. і всякими деревами (Іван Франко, XVI, 1955, 261). 2. Кора цього дерева. — Ми не невільники! — вигукнув турок Садик, викочуючи круті яйця очей на засмаглому обличчі кольору свіжого цинамону (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.
Іван Франко, XVI, 1955, 261
Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452