Відмінності між версіями «Мід»
Аніта (обговорення • внесок) |
Аніта (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''МЕД, у, чол.-'''густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. |
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | |
| + | |||
'''Мед.''' Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498); | '''Мед.''' Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498); | ||
// Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці — долини. Чиста річка і лісок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Максим Рильський, І, 1960, 265); | // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці — долини. Чиста річка і лісок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Максим Рильський, І, 1960, 265); | ||
Версія за 15:45, 30 листопада 2014
МЕД, у, чол.-густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Мед. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498); // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці — долини. Чиста річка і лісок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Максим Рильський, І, 1960, 265); // перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. — А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднестиш (Марко Вовчок, I, 1955, 377).
Ілюстрації
|
|
|
