Відмінності між версіями «Набридати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Набрида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''набриднути, -дну, -неш, '''''гл. ''Надоѣдать, надоѣсть, наску...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Набрида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''набриднути, -дну, -неш, '''''гл. ''Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. ''Не бреши, спасибі тобі і своя брехня набридла. ''Ном. № 6873.  
 
'''Набрида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''набриднути, -дну, -неш, '''''гл. ''Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. ''Не бреши, спасибі тобі і своя брехня набридла. ''Ном. № 6873.  
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
НАБРИДАТИ, аю, аєш, недок., НАБРИДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набрид, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 56);
 +
//  безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); [Фрося:] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Іван Микитенко, I, 1957, 244).
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
НАБРИДАТИ
 +
(ставати надоїдливим а. нецікавим) надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
НАБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набри́д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Ю. Янов., II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Л. Укр., V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Гр., І, 1963, 292); [Ф р о с я: ] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Мик., І, 1957, 244)
 +
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
 +
набридати
 +
Переклад на англійську: boredom
 +
 +
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
 +
набридати
 +
Глагол
 +
1. надоедать, надоесть; (только соверш.) наскучить, (сильнее) опротиветь, опостылеть; (только несоверш. — просьбами, замечаниями) докучать; (о чем-нибудь постоянном) приедаться, приесться, набивать оскомину (оскому), набить оскомину (оскому); (о часто попадающемся на глаза) приглядиваться, приглядеться, (только соверш.) примелькаться
 +
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
набридати — 1) (чим і без додатка повторюванням, одноманітністю дій / слів, постійною присутністю, надмірною увагою тощо неприємно вражати) приставати, в язнути, лізти (перев. з чим набридати кому н. запитаннями, пропозиціями, вимогами тощо
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення: Набридати_1.jpg |x140px]]
 +
[[Зображення: Набридати2.jpg |x140px]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 +
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Поточна версія на 16:35, 30 листопада 2014

Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набриднути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі і своя брехня набридла. Ном. № 6873.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАБРИДАТИ, аю, аєш, недок., НАБРИДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набрид, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); [Фрося:] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Іван Микитенко, I, 1957, 244).

"Словопедія"

НАБРИДАТИ (ставати надоїдливим а. нецікавим) надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набри́д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Ю. Янов., II, 1958, 45); Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Л. Укр., V, 1956, 149); Миколі вкрай набридла розмова (Гжицький, Вел. надії, 1963, 56); // безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Гр., І, 1963, 292); [Ф р о с я: ] Що ви там шепочетесь, як змовниці? Набридло, нарешті (Мик., І, 1957, 244)


Іноземні словники

українська-англійська Словник

набридати Переклад на англійську: boredom

ЯНДЕКС словари

набридати Глагол 1. надоедать, надоесть; (только соверш.) наскучить, (сильнее) опротиветь, опостылеть; (только несоверш. — просьбами, замечаниями) докучать; (о чем-нибудь постоянном) приедаться, приесться, набивать оскомину (оскому), набить оскомину (оскому); (о часто попадающемся на глаза) приглядиваться, приглядеться, (только соверш.) примелькаться

Словари и энциклопедии на Академике

набридати — 1) (чим і без додатка повторюванням, одноманітністю дій / слів, постійною присутністю, надмірною увагою тощо неприємно вражати) приставати, в язнути, лізти (перев. з чим набридати кому н. запитаннями, пропозиціями, вимогами тощо

Ілюстрації

Набридати 1.jpg
Набридати2.jpg
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Набридати&oldid=120422