Відмінності між версіями «Свобода»
(→Сучасні словники) |
(→Медіа) |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| Ib6cLufZIBI}} | ||
+ | http://www.youtube.com/watch?v=Ib6cLufZIBI | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 15:07, 30 листопада 2014
Свобо́да, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). У цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Тарас Шевченко, II, 1963, 296); Великі питання політичної свободи і класової боротьби вирішує, кінець кінцем, тільки сила.. (Ленін, 11, 1970, 16); // Державний суверенітет. — Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини,.. не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (Олесь Гончар, III, 1959, 440).
Демократичні свободи — визначена законом можливість участі громадян у суспільно-політичному житті країни, сукупність усіх політичних прав громадян.
2. Перебування не під арештом, не ув'язненим, не в неволі і т. ін. Був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); В'язні не втрачали надії вирватися на свободу, не схилялися перед жорстокою долею (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 209). ♦ Дарувати свободу див. дарувати.
3. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд. — Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68); Достаток, свобода, безклопітність, молодий муж,.. добра свекруха, милі люди.., — чого ж їй бракувало, ну, чого? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 34); Жінки [кочовиків-скотарів] користувалися великою свободою і навіть були ватажками на війні (Історія СРСР, I, 1956, 13); Свобода немислима без відповідальності кожного члена суспільства перед суспільством (Комуніст України, 9, 1968, 7).
4. Можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі. Пролетаріат завоював усьому російському народові ..небачену на Русі свободу друку, зборів, спілок (Ленін 19, 1971, 398); Справжню, реальну свободу в творчості забезпечує принцип партійності, вимагаючи зв'язку літератури і мистецтва з пролетаріатом, служіння найширшим народним масам (Радянське літературознавство, 9,1969, 7); Свобода слова.
5. Філософська категорія — можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи і суспільства.
Свобода волі — здатність приймати рішення із знанням справи; Свобода і необхідність — філософські категорії, що виражають діалектичну суперечність між діяльністю людини як розумної істоти й об'єктивними законами природи та суспільства; Свобода совісті див. совість.
6. Легкість, відсутність утруднень у чому-небудь. Нерішучість та порожнеча відбилася навіть на характері й зовнішнім вигляді тої промови, яку мав нарешті Марусяк до своїх легінів. Не було свободи, не було сміливості, молодечості (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227).
7. заст., рідко. Простота, невимушеність у поводженні. В чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження (Іван Франко, VI, 1951, 9).
8. розм., рідко. Вільний від праці час. Ходім лишень к моїй господі, Там поговорим на свободі (Іван Котляревський, I, 1952, 153).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Свобода, ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
«Словники України on-line»
відмінок однина множина називний Свобо́да Свобо́ди родовий Свобо́ди Свобо́д давальний Свобо́ді Свобо́дам знахідний Свобо́ду Свобо́д орудний Свобо́дою Свобо́дами місцевий Свобо́ді Свобо́дах кличний Свобо́до Свобо́ди
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=Ib6cLufZIBI
Див. також
Джерела та література
Т. Васильева. Дионис-Либер, бог свободных // Васильева Т. В. Комментарии к курсу истории античной философии. М., 2002, с. 311–315 Р. Сафрански. Вольные вариации на тему свободы // Позиции современной философии. Вып. 3. Современная философия в Германии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004, с. 57-66 Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу. — Київ: Атіка, 2008. — 352 с.