Відмінності між версіями «Кипень»
Kimmn (обговорення • внесок) |
Kimmn (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okrip.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okrip3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okrip4.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 14:59, 30 листопада 2014
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Зміст
Сучасні словники
кипінь -пеню, ки́пень, -пню, ч. 1) розм. Те саме, що окріп. 2) перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння.
КИПЕНЬ -пню.
1. розм. Те саме, що окріп.
2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Як відшаліє безголосий кипень, чи впустиш, Боже, в царствіє твоє? (П-1:62).
Словник синонімів
ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП’ЯТО́К, КИ́ПІНЬ[КИ́ПЕНЬ]розм., ВАРрозм.,КИП’Я́Чрозм. рідко.На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип’ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип’ячем бідони (К. Гордієнко).
Словник фразеологізмів
ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). 2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| Називний | ки́пень |
| Родовий | ки́пню |
| Давальний | ки́пню, ки́пневі |
| Знахідний | ки́пень |
| Орудний | ки́пнем |
| Місцевий | на/у ки́пні, ки́пню |
| Кличний | ки́пню |
Ілюстрації
|
|
|
