Відмінності між версіями «Новохрещенець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Новохреще́нець, -нця, '''''м. ''Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605. Категорія:Но)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Новохреще́нець, -нця, '''''м. ''Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.  
 
'''Новохреще́нець, -нця, '''''м. ''Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===
 +
'''НОВОХРЕЩЕНЕЦЬ'''
 +
 +
Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новохрещення_4.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Цікаві факти==
 +
===Хрестини===
 +
'''ХРЕСТИНИ''' – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу.
 +
Розрізнялись декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Це знайшло відбиток, до речі, в усталених висловах: йти на хрестини, йти на хлібосілля, йти на збір.
 +
 +
Переважно релігійний обряд хрестин зберігався в західних районах України (там вважалось: поки дитина була нехрещеною, мати не могла її годувати). Серед гуцулів, наприклад, було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг петик (верхній одяг), на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брала її на руки і виносила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ніж через вікно. Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення. В обряді хрестин важливу роль відігравали куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті – хрещені батьки), яких запрошував батько немовляти.
 +
 +
На Середній Наддніпрянщині обирали переважно одну пару кумів із близьких родичів, на Волині – дві-три пари як із близьких, так і з далеких родичів, на Поділлі – до п'яти, з родичів і знайомих, на Наддністрянщині – до десяти пар, так званих нанашок. Відмова від кумівства вважалася за гріх. Але й відповідальність у кумів була великою: вони справляли для похресника усі хрестильні обряди, пострижини, весілля. У свою чергу батьки похресника несли кумам пироги, а підростаючі похресники щороку провідували своїх других батьків (й бабу-повитуху), несли їм "вечерю". Після хрестин у церкві куми й сусіди збиралися до хати новонародженого за святковий стіл. Обов'язковою стравою на гостинах була бабина каша .
 +
 +
Закінчувалися хрестини відвіданням кумів батьками новонародженого, які приносили у дарунок сім хлібів і полотно.
 +
 +
'''Більше читайте тут:''' [http://www.pamyatki.ho.ua/sim_zv.php]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
[[Категорія:Но]]
 
[[Категорія:Но]]

Поточна версія на 14:54, 30 листопада 2014

Новохреще́нець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.

Сучасні словники

"Словопедія"

НОВОХРЕЩЕНЕЦЬ

Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім.

Ілюстрації

Новохрещення.jpeg Новохрещення 2.jpg Новохрещення 3.jpg Новохрещення 4.jpg

Цікаві факти

Хрестини

ХРЕСТИНИ – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу. Розрізнялись декілька варіантів хрестин – переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Це знайшло відбиток, до речі, в усталених висловах: йти на хрестини, йти на хлібосілля, йти на збір.

Переважно релігійний обряд хрестин зберігався в західних районах України (там вважалось: поки дитина була нехрещеною, мати не могла її годувати). Серед гуцулів, наприклад, було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг петик (верхній одяг), на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брала її на руки і виносила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ніж через вікно. Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення. В обряді хрестин важливу роль відігравали куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті – хрещені батьки), яких запрошував батько немовляти.

На Середній Наддніпрянщині обирали переважно одну пару кумів із близьких родичів, на Волині – дві-три пари як із близьких, так і з далеких родичів, на Поділлі – до п'яти, з родичів і знайомих, на Наддністрянщині – до десяти пар, так званих нанашок. Відмова від кумівства вважалася за гріх. Але й відповідальність у кумів була великою: вони справляли для похресника усі хрестильні обряди, пострижини, весілля. У свою чергу батьки похресника несли кумам пироги, а підростаючі похресники щороку провідували своїх других батьків (й бабу-повитуху), несли їм "вечерю". Після хрестин у церкві куми й сусіди збиралися до хати новонародженого за святковий стіл. Обов'язковою стравою на гостинах була бабина каша .

Закінчувалися хрестини відвіданням кумів батьками новонародженого, які приносили у дарунок сім хлібів і полотно.

Більше читайте тут: [1]