Відмінності між версіями «Бренькання»
(Створена сторінка: '''Бренькання, -ня, '''''с. '''''= Бринькання. '''Левиц. І. 267. Категорія:Бр) |
Осадча (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бренькання, -ня, '''''с. '''''= [[Бринькання]]. '''Левиц. І. 267. | '''Бренькання, -ня, '''''с. '''''= [[Бринькання]]. '''Левиц. І. 267. | ||
| + | БРЕ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бре́нькати і звуки, утворювані цією дією. Але Регіна не йшла, бренькала далі завзято, немов боронилася тим бреньканням від якоїсь ворожої сили (Фр., VII, 1951, 244); Почалися танці. Лемішковський раз у раз танцював з нею під бренькання розбитого клавікорда (Н.-Лев., І, 1956, 186). | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | БРЕНЬКАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 122). | ||
| + | 2. на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 154). | ||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
Версія за 15:44, 30 листопада 2014
Бренькання, -ня, с. = Бринькання. Левиц. І. 267. БРЕ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бре́нькати і звуки, утворювані цією дією. Але Регіна не йшла, бренькала далі завзято, немов боронилася тим бреньканням від якоїсь ворожої сили (Фр., VII, 1951, 244); Почалися танці. Лемішковський раз у раз танцював з нею під бренькання розбитого клавікорда (Н.-Лев., І, 1956, 186).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БРЕНЬКАТИ, аю, аєш, недок.
1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Юрій Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 122). 2. на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); Хтось бренькав на балалайці (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 154).
