Відмінності між версіями «Штурпак»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ШТУРПА́К''', а, чол., діал. | |
| + | '''1.''' Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок. Невже ці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 27); Боровий зашпортнувся за дріт загорожі і впав на кущ з гострими, як списи, гілочками. Впав обличчям. На колючі штурпаки правим оком [1] | ||
| + | '''2.''' перен. Дурень, бовдур. Нате вам п'ятака, прийміте мене, штурпака (Номис, 1864, № 6435).[2] | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''ШТУРПАК''' | ||
| + | (-а) ч.; жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на халяву "Агдам" з якимись штурпаками ла вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже європеєць). | ||
| + | Від з укр. діял. штурпак - дурень, бовдур.[3] | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''ШТУРПАК''' | ||
| + | -а, ч., діал. | ||
| + | 1) Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок. | ||
| + | 2) перен. Дурень, бовдур. [4] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:28, 30 листопада 2014
Штурпак, -ка, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. Брацл. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п’ятака, прийміте мене штурпака. Ном. № 6435.
Зміст
Сучасні словники
ШТУРПА́К, а, чол., діал.
1. Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок. Невже ці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 27); Боровий зашпортнувся за дріт загорожі і впав на кущ з гострими, як списи, гілочками. Впав обличчям. На колючі штурпаки правим оком [1]
2. перен. Дурень, бовдур. Нате вам п'ятака, прийміте мене, штурпака (Номис, 1864, № 6435).[2]
ШТУРПАК
(-а) ч.; жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на халяву "Агдам" з якимись штурпаками ла вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже європеєць).
Від з укр. діял. штурпак - дурень, бовдур.[3]
ШТУРПАК
-а, ч., діал.
1) Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок.
2) перен. Дурень, бовдур. [4]
Ілюстрації
|
|
|
|
