Відмінності між версіями «Полива»

Версія за 13:08, 30 листопада 2014

Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.

Сучасні словники

ПОЛИВА особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби, ґлазур; поливо, шкливо (олив'яна полива) [1]

ПОЛИ́ВА, -ы, жен. (спец.). Жидкий состав для обмазки гончарных изделий, глазурь. | прил. поливный, -ая, -ое и поливенный, -ая, -ое. [2]

ФОРМИ СЛІВ:
поли́ва, поли́вы, поли́вы, поли́в, поли́ве, поли́вам, поли́ву, поли́вы, поли́вой, поли́вою, поли́вами, поли́ве, поли́вах [3]

ПОЛИВА Русское название состава для покрытия керамических изделий, образующего при обжиге стеклообразный сплав; то же, что глазурь. Появившись на Древнем Востоке, полива широко распространилась в средние века. В Древней Руси с 10 в. поливой покрывали разнообразную посуду, плитки, игрушки. Производство поливных изделий на Руси прекратилось после монголо-татарского нашествия (XIII в.), возобновилось в XIV в. и достигло высокого развития с середины XVII в. (зелёные и полихромные изразцы, посуда, игрушки, черепица и др.).[4]

Ілюстрації

Медіа

http://www.youtube.com/watch?v=RH1v40qo7ZY&list=PLJgWDV9db9T6uQOw1mqz3urQOc-QGnnzb

Цікава інформація

'Глазу́р' або полива — скляниста маса, що складається з оксидів металів. У виді порошку, змішаного з водою, наноситься на керамічний виріб і згодом обпалюється при значній температурі. Полива може бути прозорою (безбарвною і кольоровою) і непрозорою. Основою поливи є кварц, польовий шпат, каолін. До складу поливи вводять також оксиди металів. Залежно від способу приготування, глазурі підрозділяються на сирі і фритовані. Сира полива найпростіша: всі компоненти подрібнюють і змішують з водою до певної концентрації глазурного шлікера. Для отримання фритованої глазурі компоненти глазурної змішують фритують, тобто сплавляють (зазвичай при температурі 1200—1300 °C), унаслідок чого утворюються нерозчинні силікати та інші з'єднання. Після плавлення фриту виливають в ємність з водою, де вона остигає, потім висушують і ретельно подрібнюють у ступі. Розрізняють глазур туго- і легкоплавку. Тугоплавку поливи застосовують для фарфору, шамоту, твердого фаянсу. Температура її плавлення 1125—1360 °C. Для майоліки беруть глазур, яка плавиться при температурі до 1000 °C. Для декорування виробів з майоліки застосовують також кольорову глазур. Колір досягається введенням у безбарвну глазур оксидів і солей металів. Так, окисел кобальту дає колір від світло- до темно-синього; окисел хрому — зелений, а за наявності оловарозовий, червоний; окисел міді використовують для отримання зеленої і червоної глазурі, а також глазурі відновного вогню; з'єднання з марганцем дають коричневі, рожеві кольори; окисел заліза — від жовтого і червоного до коричневого і чорного і т. д.

Джерела та література

1. http://synonyms_uk.enacademic.com/5892/полива
2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
3. «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку», http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_forms/51911/полива
4. БСЭ, 1978, http://temple_architecture.academic.ru/270/полива

Зовнішні посилання