Відмінності між версіями «Чіпець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Чіпець, -пця, '''''м. ''1) = '''Чепець 1. '''''Русую кісоньку під чіпець. ''Грин. III. 548. ''Сидить дівка ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Чіпець, -пця, '''''м. ''1) = '''Чепець 1. '''''Русую кісоньку під чіпець. ''Грин. III. 548. ''Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. ''Ном. заг. № 145. 2) = '''Чепчик 3. '''''В чіпці уродився, а на посторонку згине. ''Ном. № 4091. 3) = '''Чепець 4. '''О. 1862. V. Кух. 39.  
+
'''Чіпець, -пця, '''''м. ''1) = '''Чепець 1. '''''Русую кісоньку під чіпець. ''Грин. III. 548. ''Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. ''Ном. заг. № 145. 2) = '''Чепчик 3. '''''В чіпці уродився, а на посторонку згине. ''Ном. № 4091. 3) = '''Чепець 4. '''О. 1862. V. Кух. 39.
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/chipecjСловник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''ЧІПЕ́ЦЬ, пця, чол.''' Те саме, що очіпок. Ой пила, пила, Чіпця загубила (Українські народні пісні, 2, 1965, 157).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 341.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C Український літературний словник]===
 +
'''чіпе́ць = чіпо́к''' див. очі́пок. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BA]
 +
 
 +
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 641.
 +
===[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник синонімів]===
 +
'''ОЧІ́ПОК''' (старовинний головний убір заміжньої жінки), '''ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́Крозм., КИ́ЧКАдіал.;ЧУ́ШКАдіал.''' (різновид цього убору); '''КОРА́БЛИК''' (з піднятою передньою і задньою частинами). - І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чіпець_4.jpg|x140px]]
 +
 
 +
|}
 +
==Цікаві факти==
 +
===Українські жіночі головні убори===
 +
Жінки та дівчата на голові носять хусті, хустини, що їх називають "фацеличатами" - від італійського слова "фацелієтто" - хустина.
 +
Ця назва є ще з тих часів, коли римські купці приходили в карпатські гори із своїм крамом. Влітку дівчата ходять з відкритою головою, а накривають голову тільки , коли працюють або в дощові, похмурі дні.
 +
 
 +
Заміжні й старші жінки накривають голову хустинами (фацеликами), а волосся не заплітають у коси,а тільки скручують у мале колечко (з ялівцевого прута, ліщини або дроту),це т. зв. хімля, химка, хомевка. На хімлю вкладають чіпчик (дуже гарно вишиваний на неділю або свято), що зветься чіпец ,чепец, а чіпці зв'язують довкола голови із зав'язкою під шию хустку (фацелик). Своєрідним у цій групі теж є спосіб зав'язування-чіпчення голови замужньої жінки та зв'язування хустини під бородою.
 +
 
 +
Дуже оригінальною є велика біла хустка на голову, великий фацелик з купленого полотна. Окремим є накриття голови для молодиць під час весілля, до шлюбу та по весіллі.
 +
Під час весілля молодиця носить на голові по розплетених косах барвінковий вінок зі стрічками, які звисають нижче пояса. Вінок має, крім барвінкових і міркових галузок, куплені квіти, чічки та різні блискучі (золоті, срібні) бляшки.
 +
 
 +
Молода до шлюбу вкриває голову віночком з самих стрічок і стяжок. По закінченню весілля, по т. зв. почіпчинах, зачісують волосся та перев'язують голову молодиці хусткою в три роги з довгим кінцем поза пояс. Ця хустка зветься хустя - рубець.
 +
 
 +
Вперше дівчина могла одіти хімлю і чіпець після власного весілля.
 +
 
 +
'''Більше читайте тут:''' [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=523]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
 
[[Категорія:Чі]]
 
[[Категорія:Чі]]

Поточна версія на 12:51, 30 листопада 2014

Чіпець, -пця, м. 1) = Чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145. 2) = Чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. 3) = Чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39.

Сучасні словники

української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧІПЕ́ЦЬ, пця, чол. Те саме, що очіпок. Ой пила, пила, Чіпця загубила (Українські народні пісні, 2, 1965, 157). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 341.

Український літературний словник

чіпе́ць = чіпо́к див. очі́пок. [1]

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 641.

Словник синонімів

ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́Крозм., КИ́ЧКАдіал.;ЧУ́ШКАдіал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). - І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).

Ілюстрації

Чіпець 1.jpg Чіпець 2.jpg Чіпець 3.jpg Чіпець 4.jpg

Цікаві факти

Українські жіночі головні убори

Жінки та дівчата на голові носять хусті, хустини, що їх називають "фацеличатами" - від італійського слова "фацелієтто" - хустина. Ця назва є ще з тих часів, коли римські купці приходили в карпатські гори із своїм крамом. Влітку дівчата ходять з відкритою головою, а накривають голову тільки , коли працюють або в дощові, похмурі дні.

Заміжні й старші жінки накривають голову хустинами (фацеликами), а волосся не заплітають у коси,а тільки скручують у мале колечко (з ялівцевого прута, ліщини або дроту),це т. зв. хімля, химка, хомевка. На хімлю вкладають чіпчик (дуже гарно вишиваний на неділю або свято), що зветься чіпец ,чепец, а чіпці зв'язують довкола голови із зав'язкою під шию хустку (фацелик). Своєрідним у цій групі теж є спосіб зав'язування-чіпчення голови замужньої жінки та зв'язування хустини під бородою.

Дуже оригінальною є велика біла хустка на голову, великий фацелик з купленого полотна. Окремим є накриття голови для молодиць під час весілля, до шлюбу та по весіллі. Під час весілля молодиця носить на голові по розплетених косах барвінковий вінок зі стрічками, які звисають нижче пояса. Вінок має, крім барвінкових і міркових галузок, куплені квіти, чічки та різні блискучі (золоті, срібні) бляшки.

Молода до шлюбу вкриває голову віночком з самих стрічок і стяжок. По закінченню весілля, по т. зв. почіпчинах, зачісують волосся та перев'язують голову молодиці хусткою в три роги з довгим кінцем поза пояс. Ця хустка зветься хустя - рубець.

Вперше дівчина могла одіти хімлю і чіпець після власного весілля.

Більше читайте тут: [2]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Чіпець&oldid=119581