Відмінності між версіями «Ярмак»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67154-jarmarok.html#show_point '''СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO'''] | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67154-jarmarok.html#show_point '''СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO'''] | ||
| + | |||
Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше. | Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше. | ||
[http://rupedia.org/fasmer/search/?word=%FF%F0%EC%E0%F0%EA%E0&select=fasmer&sub.x=0&sub.y=0 '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь'''] | [http://rupedia.org/fasmer/search/?word=%FF%F0%EC%E0%F0%EA%E0&select=fasmer&sub.x=0&sub.y=0 '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь'''] | ||
| − | + | ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. | |
| − | + | ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. | |
== Іноземний свлоник == | == Іноземний свлоник == | ||
Версія за 12:25, 30 листопада 2014
Ярмак, -ка, м. = Ярмарок. Гол. II. 713.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Я́РМАРОК, рку, чол. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Степан Васильченко, II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука і життя, 9, 1956, 36); * Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоно армійця ми Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Олесь Гончар, II, 1959, 342); * У порівняннях. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку, — всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Олесь Гончар, II, 1959, 234); // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту... Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 352).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ярмарок, -рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр. ЯРМАРКА народн. ярмонка (Мельников, часто, и др.), стар. ярмарка (1648 г.; см. Христиани 40), ярманка (1680 г.; см. Дювернуа, Др.-русск. слов. 234), укр.
